Науковці Інституту гідробіології НАН України провели комплекс досліджень з якісного й кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі ГЕС і подальшого перебігу цієї катастрофи та її можливих негативних наслідків для навколишнього середовища.

«Знищення 6 червня ц.р. греблі Каховської ГЕС за оцінкою військових відбулося через її мінування та підрив окупаційними військами РФ. Як результат у зоні лиха опинилося понад 16 тис. людей та 80 населених пунктів. Руйнування греблі призвело до значних людських жертв та масштабної екологічної катастрофи і має всі ознаки воєнного злочину та екоциду», - йдеться у Поставові.

У документі зазначається, що внаслідок осушення та фрагментації Каховського водосховища сталася катастрофічна загибель багатьох водних рослин і тварин.

Науковці акцентують увагу, що внаслідок підриву ГЕС насамперед було знищено молодь риб. Загалом постраждали популяції понад 70 видів риб, серед яких 18 є червонокнижними. Також фахівці допускають можливість вторинного забруднення води Дніпра та водоносних горизонтів.

Дослідження науковців виявило фрагментацію Каховського водосховища на 5-8 великих водойм, об’єднаних течією старого русла Дніпра, 15-20 середніх та великих водойм, що втратили  прямий зв’язок із Дніпром, й декілька сотень середніх і малих відокремлених водойм.

Фахівці Інституту гідробіології запропонували ряд можливих заходів зі зменшення негативних явищ від підриву греблі Каховської ГЕС, а також пропозиції щодо вирішення питання про подальшу долю Каховського гідровузла.  

З документом можна ознайомитись на сайті НАН України.