Галина Войцеховська, Канівська ГЕС:
- Ранок 24 лютого закарбувався в пам'яті, як найжахливіший ранок мого життя.
Ще 23 лютого був звичний для всіх день з великими планами на майбутнє. Ніхто, навіть у страшному сні не міг уявити, що наступний день назавжди змінить все наше життя…
Війна! У нас велика родина і в перші дні був страх за дітей, онуків, батьків та за нашу квітучу, співучу, рідну Україну. Ніхто не міг спати, телефон не випускали з рук… Дзвінки, повідомлення, шалений потік новин… Думки в голові постійно змішувались через невідомість…
Так склалося, що ми з чоловіком Олександром працюємо на Канівській ГЕС. Нам пощастило – ми любимо свою роботу і з задоволенням її виконуємо. Ще ніколи ми не були такі сильні і єдині разом, як зараз. Робота відволікає від жахливих новин, від болю й кожен з нас самовіддано працює заради омріяної ПЕРЕМОГИ.
Я кожен ранок дякую ЗСУ за подарований новий день.
Наші захисники найсильніші й найкращі! Вони наші герої, з ними ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Пресслужба Канівської ГЕС
- 284