Галина Войцеховська,  Канівська ГЕС:

- Ранок 24  лютого закарбувався в пам'яті, як найжахливіший ранок мого життя.

Ще 23 лютого був звичний для всіх  день з великими планами на майбутнє. Ніхто, навіть у страшному сні не міг уявити, що наступний день назавжди змінить все наше життя…

Війна! У нас велика родина і в перші дні був страх за дітей, онуків, батьків та за нашу квітучу, співучу, рідну Україну. Ніхто не міг спати, телефон не випускали з рук… Дзвінки, повідомлення, шалений потік новин… Думки в голові постійно змішувались через невідомість…

Так склалося, що ми з чоловіком Олександром працюємо на Канівській ГЕС. Нам пощастило – ми любимо свою роботу і з задоволенням її виконуємо. Ще ніколи ми не були такі сильні і єдині разом, як зараз. Робота  відволікає від жахливих новин, від болю й кожен з нас самовіддано працює заради омріяної ПЕРЕМОГИ. 

Я кожен ранок дякую ЗСУ за подарований новий день. 

Наші захисники найсильніші й найкращі!  Вони наші герої, з ними ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Пресслужба Канівської ГЕС