Науковець розповів про комплекс досліджень, проведених Інститутом гідробіології, з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської ГЕС, а також подальшого перебігу цієї катастрофи та її наслідків для навколишнього середовища. 

Так Сергій Афанасьєв зазначає, що  при підриві греблі Каховської ГЕС, осушенні та фрагментації Каховського водосховища відбулася катастрофічна загибель багатьох водних рослин та тварин, які мешкали у воді або на занурених субстратах Дніпра і водосховища: 

• нищівного впливу зазнали різні складові водних та прибережних екосистем, значного опріснення зазнала Північно-Західна частина Чорного моря;
• постраждали популяції більше ніж до 70 видів риб, серед яких 18 червонокнижні.  Серед найбільших втрат - осетрові риби.
• Загальні запаси біомаси в Каховському водосховищі, які можуть спричиняти вторинне забруднення води Дніпра та водоносних горизонтів внаслідок осушення та фрагментації водосховища складають по мінімальним та максимальним оцінкам, відповідно: фітомаса вищих водних рослин 30-50 тис. тон; загальна маса безхребетних тварин близько 200-500 тис. тон; іхтіомаса – 6–10 тис. тон.

Окрім того, директор інституту гідробілології зазначає, що відбулася фрагментація Каховського водосховища на 5-8 великих водойм об’єднаних течією старого русла Дніпра, 15-20 середніх та великих водойм, що втратили прямий зв'язок з Дніпром та декілька сотень/тисяч середніх та малих водойм, відокремлених від річки.

Фахівцями Інституту гідробіології НАН України запропоновано деякі можливі заходи зі зменшення негативних явищ внаслідок впливу підриву греблі Каховської ГЕС.

Зокрема, пропонується запровадження попусків з верхніх водосховищ каскаду в «пульсовому режимі»; за можливості максимальне наповнення Дніпровського водосховища та пуск води через водозливи задля аерації водних мас; заходи з об’єднання найбільших фрагментованих водойм з руслом Дніпра та ін.

Також, розуміючи безумовну необхідність відновлення водосховища як джерела води для різних галузей промисловості, енергетики, сільського господарства, водозабезпечення населення та забезпечення сталого екологічного стоку, Інститут гідробіології НАН України при вирішенні питання щодо подальшої долі Каховського гідровузла запропонував:

1) обрахувати та розглянути можливі варіанти з одамбуванням північно-східної мілководної частини Каховського водосховища (територія Великого Лугу) та створення там квазіприродних лучних екосистем;

2) при відновленні греблі Каховської ГЕС розглянути можливість створення ефективного рибоходу для осетрових та інших прохідних видів риб;

3) при заповненні ложа водосховища передбачити створення штучних нерестовищ для осетрових, а також інших біопозитивних споруд.

За матеріалами Інституту гідробіології НАН України