‒       В наступному році місто Новодністровськ святкуватиме свій 45-річний ювілей. А Ви, пане Анатолію, більш як десять років були його градоначальником. Не секрет, що за свою історію місто енергетиків переживало часи і злету, і занепаду. Оскільки Ви берете активну безпосередню участь в розвитку міста уже в четвертій каденції, пригадайте, яким був Новодністровськ, коли Вас вперше обрали міським головою.

‒       Моя перша каденція розпочалася в 1998 році. Це були депресивні часи для міста. 10 років поспіль будівництво ГАЕС не фінансувалося, в місті майже не було робочих місць для жителів, заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетної  сфери складала 2 роки і 7 місяців. Гірше, мабуть, не було ніде. Прийшовши на посаду, я розумів, що треба  рятувати ситуацію. Ми їздили по всій Україні і домовлялися з підприємствами: за рахунок їхніх боргів за електроенергію отримували  сільськогосподарську та іншу продукцію (ковбасу, муку, м’ясо, горілку, колготи і т.д.) Цими товарами погашали заборгованість із заробітної плати.

‒        Відомо, що місто на той час не досягло запланованих показників, зокрема і щодо кількості населення?

‒        Так. У 1998 році нараховувалося всього 12 тисяч новодністровців. Проект міста передбачав 35 – 40 тисяч населення, тож об’єкти соціальної сфери були побудовані відповідно до цих показників: спорткомплекс з двома басейнами, 3 школи на 2500 учнів, 4 дитячі садочки, музична  школа, будинок дитячої творчості. Якраз в цей момент змінилася структура бюджетування. Якщо раніше держа виділяла кошти на утримання кожного об’єкту, то з 1998 року фінансування почало надходити в залежності від  кількості жителів міста. Зрозуміло, що коштів із розрахунку на 12 тисяч населення не вистачало, щоб утримувати в належному стані всі об’єкти, які будувалися на 40 тисяч містян.  

‒      Зрозуміло, що то були найгірші часи для Новодністровська. Саме з відновленням фінансування будівництва ГАЕС пов’язують ренесанс міста енергетиків. Чи не так?

‒       Так. 8 років до розпаду Радянського Союзу і 15 років в незалежній Україні коштів з будівництва ГАЕС на утримання об’єктів соціальної сфери міста не виділялося. З того часу, як було прийнято рішення про будівництво першої черги Дністровської  ГАЕС ситуація стабілізувалася і почала покращуватися: з’явилися робочі місця, почав наповнюватись бюджет. Окрім того, в 2006 році постановою КМУ вперше за 23 роки було виділено кошти на розвиток інфраструктури міста Новодністровськ. Ми досі  користуємось цією підтримкою.Хочу висловити вдячність керівництву ПрАТ «Укргідроенерго» за довіру та ефективну співпрацю в поліпшенні інфраструктури міста Так, наприклад, якщо з 2006 року від Укргідроенерго в цілому надійшло 75 млн.грн., то рекордні суми місто отримало за останні два роки ‑ 29 мільйонів.

‒       Чи відчувають новодністровці, що для покращення соціальної сфери почали освоюватися серйозні кошти? На що першочергово  використовується ресурс?

‒       Ще в 2006 році був сформований перелік об’єктів інфраструктури і згідно цього переліку спрямовувалися кошти: на капітальний ремонт комунальних підприємств, житлового фонду, бюджетних установ. До прикладу, за останній рік ми відремонтували покрівлі на дев’ятнадцятьох житлових будинках, в трьох дев’ятиповерхівках встановлюємо п’ять ліфтів. Плануємо побудувати нові лінії електропередач, оскільки діючі не витримують навантаження, вони ж старі, їм 30-35 років. Переходимо на альтернативну систему опалення, відмовляючись від газу, встановлюємо індукційні котли, що працюють на електроенергії, з водяними акумуляторами, ще й на нічному тарифі. Це дуже важливо для всієї енергосистеми України, адже ми не навантажуємо її в пік споживання, а використовуємо електроенергію вночі. Акумулюємо її і використовуємо вдень. Окрім цього ми замінили електрокабелі в під’їздах багатьох житлових будинків, в підвалах встановили нові  мережі водопостачання і водовідведення. Ще в місті замінили старі трубопроводи на сучасні пластикові. Також місто переходить на нову систему освітлення - встановлюються світлодіодні енергоекономні лампи.

‒       Дозвольте уточнити, це все було зроблено лише за один рік і за рахунок коштів «Укргідроенерго»?

‒       Так! Якщо є ресурс, то варто його використовувати! (Посміхається) Колосальна робота пророблена! Загалом за 10 років ми відремонтували покрівлю музичної школи, будинок культури, гімназію, спортивний комплекс, дві ЗОШ, замінили систему теплопостачання бюджетних установ, придбали німецьке обладнання в котельню. Вся бюджетна сфера була відремонтована.

‒      Місто – це як живий організм! За ним постійно потрібно доглядати. Останнім часом Новодністровськ розвивається, адже активно йде будівництво вже другої черги Дністровської ГАЕС, а ще планується третю завершити до 2026 року. А це значить, що кошти виділяються, вчасно освоюються, зростає кількість робочих місць, збільшуватиметься і чисельність населення. А для комфорту містян важливо, щоб розвивалася інфраструктура. Що ще на сьогодні необхідно завершити? Над яким проектами варто попрацювати найближчим часом?

‒      В місті залишилося ряд проблем. Це модернізація обладнання очисних споруд. Їм понад 30 років. Вони вже застарілі. Велика проблема з міською каналізацією, що дається взнаки під час сильних опадів. В минулому році нам вдалося повністю прочистити стічну каналізацію, що була дуже засмічена. Відтак, під час злив люди ходили по кісточку в калюжах. Ще нам необхідно на деяких вулицях замінити освітлення. Окрім цього, нашому місту вкрай необхідний готель. Новодністровськ був би більш привабливим для туристів, якщо б у нас було де розмістити на ночівлю велику кількість людей. Тим паче, що є бажаючі організовувати в нашому місті спортивні заходи, змагання, проводити всеукраїнські кубки, але немає де приймати  гостей. Болючою  проблемою міста є підтримка в належному стані міських доріг. До сьогодні не вирішено питання передачі 80 відсотків доріг з балансу колишнього управління будівництва «Дністрогесбуд». Підприємство визнали банкротом та ліквідували, суд зняв з його балансу дороги і не передав їх нікому. Зараз ми ведемо переговори в Міненерго, шукаємо механізми, щоб отримати шляхи на свій баланс. Будуть у нас дороги – то будуть у нас можливості отримувати субвенції на їх утримання. Крім цього, ми зараз лише на першому етапі втілення енергоефективних технологій в соціальній сфері. Будемо активно впроваджувати!

‒     Скільки коштів Вам необхідно? Невже маєте сподівання лише на допомогу від «Укргідроенерго»?

‒      Справді, за всі роки ми не отримали жодної підтримки від держави. Все ремонтуємо і розвиваємо лише завдяки цим «соціальним коштам» від «Укргідроенерго».

У нас залишилося 42 мільйони з передбачених постановою КМУ коштів на розвиток соціальної сфери міста. Проблем набагато більше. На все цієї суми не вистачить. До прикладу, лише проект на модернізацію очисних споруд складає 50-60 мільйонів.

Тому, вважаю, нераціонально витрачати всі ці кошти одразу. Ми зараз підготували понад 100 проектів в різних сферах для участі в грантових програмах. За умови виграшу, нам необхідно буде втілювати їх на умовах співфінансування. Там відсотки не значні, але ж все одно необхідно мати в резерві кілька мільйонів, щоб вистачило на якомога більшу кількість проектів.  

‒       Відомо, що в інвестиційній програмі «Укргідроенерго» на 2018 рік передбачені кошти на подальший розвиток соціальної інфраструктури Новодністровська. На що спрямуєте нові надходження в першу чергу?

‒       Мені дуже добре відомо, з якими потугами в цьому році відбувається розгляд інвестиційної програми Укргідроенерго в НКЕРЄ КП. Я дуже вболіваю за результат затвердження тарифу для гідроенергетичної галузі, адже від цього залежить доля Новодністровська та комфорт його жителів.  Я люблю своє місто і намагаюся змоделювати собі в уяві його успішне майбутнє: коли запрацюють всі 7 гідроагрегатів, коли населення міста становитиме, як і планувалося, 35- 40 тисяч, коли кожен житель матиме роботу та гідну заробітну платню, коли соціальна сфера міста буде найкращою в Україні… Так, це далекі плани, але вони реальні! За умови введення в експлуатацію нових потужностей. Наскільки мені відомо, в програмі враховані кошти на дольову участь у фінансування об’єктів соціальної сфери м.Новодністровськ, яке є містом-супутником Дністровського каскаду ГЕС та ГАЕС. Сьогодні нам варто втілювати ті задуми, що спрямовані на розвиток людського потенціалу, на навчання дітей у сфері передових технологій, зокрема в енергетиці. Щоб наші сімейні традиції, а у нас уже третє покоління працює на станціях, не втрачалися. Я впевнений, що важливо створити базу на нашій території де б здійснювалася підготовка високопрофесійних кадрів з усіх регіонів  України. Відрадно, що європейська енергетична спільнота вважає українську гідроенергетику прогресивною. Варто не втрачати цього статусу! Не лише будувати ГЕС та ГАЕС, втілювати нові технології, а й розбудовувати соціальну інфраструктуру. Адже на першому місці – людина!