Прийшовши у 2013 року працювати на станцію, він відразу ж «влився» в колектив гідроенергетиків. Колег вражала його працелюбність, комунікабельність, прагнення навчатись та самовдосконалюватись.
«Про Євгенія можу сказати тільки одне – відповідальний, надійний й кваліфікований спеціаліст, який вміло застосовує набуті знання при виконанні робочих завдань. Він завжди допоможе колегам, особливо в питаннях з експлуатації пристроїв релейного захисту, мікропроцесорних систем перевірки і тестування. Саме такі фахівці потрібні в гідроенергетиці!» - акцентував Анатолій Барабаш, начальник цеху комп’ютерних технологій, релейного захисту і зв’язку Канівської ГЕС.
Євгеній вважає, що робота має бути в радість, і що надзвичайно важливо працювати там, де цінують й всіляко підтримують своїх працівників:
«Хоч вірте, хоч ні, та я знав, що буду працювати на Канівській ГЕС! Так склалося, що про гідроелектростанцію я знаю ще з дитинства від батька Івана Даниловича, який працював там на посаді завідувача центрального складу. А от перше знайомство зі станцією відбулося, коли я проходив переддипломну практику. Пам’ятаю, як ще в школі засмутився дізнавшись, що мій клас поїхав на екскурсію на Канівську ГЕС, а я хворію вдома. Мабуть, тому коли вперше переступив поріг прохідної – мені було цікавим все.
На щастя мої відчуття справдилися, і от я вже понад 9 років працюю на станції. Тепер про улюблену роботу та значущість гідроенергетики розповідаю коханій дружині та маленькому синочку.»
Він справжній боєць по життю, і як би не було важко йому самому - він завжди прийде на допомогу іншим. А ще він люблячий та турботливий чоловік і батько.
З такою молоддю ми обов’язково переможемо підступного ворога, та збудуємо щасливе майбутнє в рідній Україні.
Пресслужба Канівської ГЕС
- 41