Найближчим часом Україна має розпочати реалізацію масштабних проектів з будівництва ГЕС та ГАЕС, для досягнення загально прийнятого у світі рівня мобільного та аварійного резерву 15% в загальному балансі генеруючих потужностей. Такою є основна риторика сучасних дискусій у фахових колах, зокрема під час проведення VІІ Міжнародної конференції гідроенергетиків «Сталий розвиток гідроенергетики, як основа мобільності та маневреності ОЕС України» за участю провідних спеціалістів галузі. Так, Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин взяв участь у відкритті конференції та висловив свою повну підтримку проектам, які сьогодні реалізуються в Україні в галузі гідроенергетики. 

Як зазначив генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота, компанія планує розпочати будівництво другої черги Каховської гідроелектростанції (ГЕС) наприкінці 2017 року. "Ми плануємо цього року завершити розробку ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) за участю компанії Fichner і подати цей проект на експертизу. Наприкінці 2017 року, якщо все пройде успішно, розпочнемо будівництво Каховської ГЕС-2", - сказав він. За словами голови компанії, загальна вартість проекту становитиме EUR425-450 млн, інвесторами виступлять європейські інвестиційні банки, які покриють 100% його вартості. Ігор Сирота уточнив, що тривають переговори про отримання всіх кредитних коштів із пільговим періодом на п'ять-шість років. "У цей період ми в змозі побудувати станцію і вже повертати гроші з потужностей побудованої станції", - додав голова "Укргідроенерго". Каховська ГЕС-2 складатиметься із шести агрегатів загальною потужністю 270 МВт. Ігор Сирота також повідомив, що початок будівництва іншого об'єкта в рамках проекту, який реалізовує компанія, - Канівської гідроакумулювальної станції - перенесено на 2016 рік. Окрім цього в планах компанії завершення Проекту реабілітації (реконструкції) всіх діючих ГЕС на Дніпрі та Дністрі, завершення добудови першої черги Дністровської ГАЕС та проектування шести малих гес на р.Дністер.

Реалізація зазначених проектів дасть змогу країні забезпечити 15% маневрових потужностей в ОЕС України, що забезпечить стабільність її роботи. Вже в цьому році енергосистема відчує катастрофічний брак мобільного та аварійного резерву потужності. Це пов'язано з рекордно низькою приточністю в основних річках, на яких розташовано діючі ГЕС та ГАЕС. Так, у вересні 2015 року очікуються найнижчі середні місячні витрати води на річці Дніпро у створі поста Київ за весь період спостережень з 1881 р. – 250 куб.м/с. Так, у вересні 2002 року обсяг місячних витрат води у Дніпрі було зафіксовано на рівні 429 куб.м/с, наприкінці 30-х рр. ХХ століття обсяг води в перший осінній місяць був на рівні 307 куб.м/с, а у вересні 1921 року цей показник було зафіксовано на рівні 270 куб.м/с. Відповідно, витрати в поточному 2015 році в очікуваному обсязі на ріині 270 куб.м/с стануть рекордно низькими за весь час моніторингу.

Найнижчі середні місячні витрати води Дніпра у створі поста Київза весь період спостережень (з 1881 р.) 

За поточними даними Укргідрометеоцентру (УГМЦ) Київське водосховище працює мінімальними скидними витратами 200 – 250 м3/с (середньомісячний санітарно-гігієничний попуск з водосховища визначається його розташуванням вище водозаборів м. Києва), Каховське – не менше 300 м3/с (середньодобовий санітарно-гігієничний попуск для належного стану екосистеми гирлової ділянки Дніпра). Добовий виробіток дніпровського каскаду ГЕС складає 6,5 ÷ 10 млн.кВт*год., що є найнижчим за всю історію каскаду.

За таких умов у вересні Кременчуцьке водосховище спрацьовано на 30 см і станом на 21.09.15 позначка верхнього б'єфу становить 79,66 м.

Рівні та припливи до головних регулюючих водосховищ дніпровського каскаду за 2010 – 2015рр.

(станом на 21.09.2015)

 *  приплив р.Дніпро біля м.Києва (зарегульований – сума скидних витрат через Київську ГЕС та приток р.Десна)

** відповідно до даних УГМЦ 

Вільна ємкість на 21 вересня за 2010 – 2015рр. становить: 2010 – 4,0 км3, 2011 – 3,58 км3, 2012 – 3,68 км3, 2013 – 3,03 км3, 2014 – 3,88 км3, 2015 – 5,03 км3.

Так, за даними УГМЦ у вересні приплив води р. Дністер становить 40 – 70 м3/с (норма вересня 190 м3/с), що є найнижчим за весь період експлуатації водосховища з 1985 року. Дністровське водосховище працює мінімальними скидними витратами 100 – 110 м3/с (санітарно-гігієничний попуск для забезпечення водоспоживачів на нижче розташованих ділянках Дністра). За таких умов у вересні водосховище спрацьовано на 57 см, що є найнижчою на цю дату та близькою до рівня передповеневого спрацювання.

*  відповідно до даних УГМЦ

За таких умов при відсутності суттєвих опадів в басейнах річок, що формують приплив до Київського, Канівського та Дністровського водосховищ, дотримання мінімальних санітарних попусків з основних водосховищ призведе до подальшого понадпланового спрацювання каскаду. При такому режимі роботи на початок льодоставу Київське водосховище буде спрацьовано до рівня мертвого об'єму (101,50 м), Кременчуцьке до позначки 78,00 м. Вільна ємкість Дніпровського каскаду складе близько 8 км3, що зазвичай відповідає нормальному щорічному передповеневому об'єму спрацювання (кінець лютого – початок березня). Дністровське водосховище буде спрацьовано на 3 – 3,5 м до позначки 112,00 м, що є нижче за передповеневе спрацювання (114,70 м).

В наслідок такої ситуації, є великий ризик того, що Об'єднана енергосистема України на зимовий період 2015–2016 рр. залишиться без мобільного та аварійного резерву потужності на гідроелектростанціях.

Станом на 22 вересня 2015 року встановлена робоча потужність ПАТ «Укргідроенерго» складає 4331 МВт. У серпні 2015 року станціями товариства фактично вироблено 431,354 млн кВт/год при очікуваному плані в 528 млн кВт/год (-18,3%). У порівнянні до серпня 2014 року місячний показник виробітки знизився на 16,6%, а в річному вимірі зниження виробництва зап 8 місяцив 2015 р. у порівнянні з минулим роком сягнуло 27,5% або на 1 769,807 млн кВт/год менше. Виробіток електроенергії на ГЕС ПАТ “Укргідроенерго” прямо залежить від приточності річок Дніпро та Дністер. 

Однак негативні показники приточності в поточному році є не типовими для української гідроенергетики, і зміна балансу виробництва у зв'язку із втратою котролю над генеруючими потужностями на окупованій території України - АР Крим та частині Донецької та Луганської області, страмке подорожчення природньогго газу та вугілля на енергетичних ринках традиційно викликає необхідність розбудови «незалежної» від викопного палива, газу та мазуту енергії – нетрадиційної, якими і є ГЕС та ГАЕС. На шляху до енергетичної незалежності України в рамках національних та галузевих програмах та стратегіях розвитку енергетики передове місце відведене саме будівництву дефіцитній маневровій потужності гідростанцій. Тому ПАТ «Укргідроенерго» прикладає усіх зусиль для якомога швидшої реалізації стратегічних проектів, пошуків шляхів їх фінансового та технічного забезпечення, які в майбутньому стануть надійною опорою для енергосистеми та дозволять економити значні енергетичні та фінансові ресурси в економіці України. 

Прогноз припливу води до водосховищ Київської та Канівської ГЕС на жовтень та IV квартал  2015 р.

Водосховище Київської ГЕС

Водосховище Канівської ГЕС (стік р. Десна у гирлі)

Прогнозні величини припливів води до водосховищ очікуються нижчі  найменших значень за період експлуатації водосховищ.