Сьогодні, 2 лютого, у професійному календарі Наталії  Олександрівни позначиться 14 років, як вона розпочала працювати в Укргідроенерго, а саме на Дністровській ГАЕС.

У місто енергетиків Новодністровськ приїхала за чоловіком у 1986 році. Маючи спеціальність техніка-гідроенергетика, спочатку працювала у групі робочого проєктування.

«Моя старша сестра працювала інженером у тамтешньому гідропроєктному інституті. Тож гідроенергетична атмосфера мене оточувала змалку.

Ритми будівництва й гідроенергетики, мабуть, у мене в крові», - розповідає Наталія Пристюк.  - «Жодного разу не пошкодувала, що обрала саме цей напрям діяльності. В моїй роботі мені подобається абсолютно все. Чіткі щоденні ритми, коли ти власними знаннями і досвідом вирішуєш усі поставлені задачі».

Наталія Олександрівна відзначає, що робота на ГАЕС потребує постійного поглиблення знань, адже постійно оновлюються технологічні процеси, методи роботи і вона з колегами має можливість працювати сучасними інструментами.

«Мій обов’язок — спостереження за безпекою гідроспоруд, тож цікаве тут все. З колегами нам завжди вдається знайти компроміс із максимальним результатом для вирішення робочих питань», - зазначає жінка.

«Нині ми відчуваємо надвідповідальність. Із початку повномасштабного вторгнення ми всі, і я зокрема, на своєму робочому місці стали ще уважнішими і зосередженими до місця, де працюємо, і до людей теж. Я не вважаю себе героїнею. Герої — це ті, хто на передовій боронить нашу Україну, даючи нам можливість спокійно працювати, забезпечуючи стабільність енергосистеми держави», - підкреслює фахівчиня.

Наталя Пристюк вивела для себе формулу успіху в гідроенергетиці: «Бути гідроенергетиком - це постійне бажання вчитися, бути відповідальною і комунікабельною». І їй це вдається.

Пресслужба Дністровської ГАЕС