В матеріалі автор говорить про важливу роль гідроелектростанцій в процесі декарбонізації енергетики, тобто поступової відмови від традиційних джерел енергії (нафти, вугілля, газу, торфу) та перехід на альтернативні. Декарбонізація зменшує викиди парникових газів в атмосферу, що гальмує процес глобального потепління.

Зокрема, Малкольм Вульф зазначає, що:
«Цілі мають бути величними. Мають надихати на здобуття, які, здавалося, знаходилися за межами наших можливостей. Декарбонізація національної мережі – це гідна і досяжна мета. Але в той час, коли новини про сонячну та вітрову енергетику регулярно потрапляють на шпальти газет, проста істина лишається непоміченою: ми не можемо досягнути якісної декарбонізації без гідроенергетики.
Чому? Тому що гідроенергетика забезпечує чистою, безвуглецевою, енергією близько 30 млн американців, що становить 40% усієї відновлюваної електроенергії США.

Саме гідроенергетика успішно інтегрує надлишок енергії сонячних та вітрових станцій в мережу. Гнучкість дозволяє їй швидко збалансувати коливання, викликані хмарністю або змінами швидкості вітру. ГАЕС – це наче губки, які поглинають зайву енергію з мережі й зберігають її до моменту, коли вона буде потрібна. Все це свідчить про те, що саме гідроенергетика допомагає іншим відновлювальним джерелам бути ефективними».

Детальніше з точкою зору М.Вульфа можна ознайомитись за посиланням.

Прес-служба Укргідроенерго