Серед опрацьованого матеріалу можна виділити наступне:

• Водосховища на Дністрі мають багатоцільове призначення – захист від паводків, водопостачання, виробіток електроенергії, зрошення та ін.
• В гострозасушливий період водосховища відіграють ключову роль у водозабезпеченні водними ресурсами населення України та Молдови.
• Водосховища Дністровського гідровузла лише перерозподіляють водний стік, а маловодність річки в останні роки пов’язана перш за все з циклічністю стоку.

«Водосховища Дністровського комплексного гідровузла здійснюють внутрішньорічний перерозподіл стоку. При накопиченні, або спрацюванні води їх вплив проявляється, передусім, у зменшенні максимальних витрат в період повеней та паводків, а також у зменшенні весняних витрат води в цілому та у збільшенні витрат літньо-осінньої межені», -  йдеться у звіті.

Труднощі, які з’являються під час погодження екологічного попуску, пов’язані передусім з відсутністю синхронності притоку води до Дністровського водосховища і встановленими строками проведення екологічного попуску.

«Навесні здійснюється еколого-репродуктивний попуск з Дністровського водосховища. Початок його проведення встановлюється з урахуванням досягнення температури води у дельті Дністра 10–12 °С . У більшості випадків такі значення спостерігаються у другій декаді квітня. Попуск триває в середньому 30 днів. При його визначенні Міжвідомча комісія з узгодження режиму роботи дніпровських та дністровських водосховищ дотримується наступної схеми: збільшення в короткий проміжок витрат води до середньодобових значень 450-500 м3/с, їх підтримка на цьому рівні упродовж 10-12 днів, поступове подальше зниження.

Основні труднощі при узгодженні регламенту екологічного попуску полягають у відсутності синхронності притоку води до Дністровського водосховища в період весняної повені зі встановленими термінами проведення еколого-репродуктивного попуску», - зазначають автори звіту.

Для відповіді на деякі питання необхідні додаткові дослідження, їх перелік наведений у звіті. Однак, слід зазначити, що експерти виключили з рекомендацій вивчення необхідності будівництва рибопропускних споруд.

«З кінцевих рекомендацій було виключене вивчення необхідності та можливості будівництва рибопропускних споруд через греблі дністровських ГЕС. Фахівці експертної групи дійшли до висновку, що сучасний стан рибних спільнот Чорного моря не допускає відновлення в Дністрі прохідних видів риб. Окрім того, реальна ефективність існуючих споруд для промислово-цінних видів невелика», - йдеться у звіті.

Під час дискусій торкнулися питання про принципову відмову щодо використання Дністра для гідроенергетики та ліквідації існуючих водосховищ. Проте консенсусу по цьому питанню не дійшли, оскільки воно потребує стратегічних і політичних рішень на стику водокористування, енергетики та захисту довкілля.

Як змінився стан Дністра внаслідок перерозподілу водного стоку річки? Які рекомендації увійдуть в плани управління ділянками басейну Дністра в рамках виконання Молдовою та Україною вимог Водної рамкової директиви ЄС? Відповіді на ці та інші запитання можна знайти, ознайомившись повною версією звіту.