Аби дати відповіді на усі ці питання ми розпочинаємо цикл публікацій про молодих спеціалістів та їх професії у гідроенергетичній галузі. У публікаціях ми розповідатимемо про особливості професійної діяльності абсолютно різних людей за професією, проте усі вони об’єднані одним – кожен любить свою справу і може гордо сказати «Я працюю у гідроенергетиці!».Сьогодні про тонкощі і складнощі роботи, цікаві факти та особливості професії нам розповів машиніст крану Каскаду Київських ГЕС та ГАЕС Вадим Невідомський.
- Вадиме, Ви працюєте машиністом крану на Каскаді Київських ГЕС та ГАЕС. Професія дуже цікава. Розкажіть що входить у коло ваших обов’язків.
- Серед основних завдань, які виконує кранівник - це керування кранами, оснащеними різними вантажозахоплювальними пристроями, монтажні роботи з капітальних ремонтів гідроагрегатів, навантаження, розвантаження та транспортування вантажів. Кранівник бере участь у ремонті крану, який обслуговує. Потрібно також оглядати усі механізми кранів перед початком роботи, оглядати чи немає пошкоджень, вад і недоліків конструкцій або тріщин. Загалом професія машиніста крану досить специфічна. Потрібно бути дуже уважним та не відволікатися під час робочого процесу.
- Розкажіть про свій звичайний робочий день. З чого він починається, як походить?
- Зранку поки я йду на роботу до дільниці, де працюю, я оглядаю підкрановий шлях, оглядаю розриви, заземлення, зазори. Цей огляд відбувається вже інстинктивно. Приходжу до роздягальні, одягаюсь у робочу форму. Далі разом зі своєю бригадою отримую у майстра завдання і ми розпочинаємо працювати.
Наша бригада займається обслуговуванням та виконує різні кранові роботи. Якщо у нас ремонт гідроагрегату - ми здійснюємо підготовку та закриваємо машину: краном переміщуємо затвори. Загалом виконуємо ті задачі, які поставлені в умовах наряду.
Якщо робіт з ремонтів агрегатів або приймання вантажу немає, то ми займаємось обслуговуванням крану, проводимо регламентні роботи: ремонтуємо його, здійснюємо слюсарні роботи. В нашій бригаді кранівники та слюсарі. Ми один одного можемо заміняти, адже маємо таку кваліфікацію.
- На якому типі крану ви працюєте і для чого він призначений?
- На Каскаді Київських ГЕС і ГАЕС ми обслуговуємо 12 кранів. Працюємо на мостових та козлових кранах. Є кран, призначений для роботи із затворами, є кран для роботи з ремонту гідроагрегатів. Проте ці крани зазвичай взаємозамінні. Великі крани вантажопідйомністю 440 та 250 тонн, мостові - 75 тонн.
Доречі, у кожного крану свій характер! Один швидше працює та їздить швидше, інший - повільніше. Один може більше вантаж розгойдати під час переміщення або опускання, у іншого значно менша амплітуда коливань. Під кожен із них потрібно підлаштовуватись.
- А з чим ви можете порівняти управління краном?
- Управління краном я б порівняв би з відеогрою! Теж саме: маєш у руках джойстик і керуєш. Тільки порівняно з іграми з краном дещо складніше і дуже відповідально. Не дарма кранові роботи вважаються роботами підвищеної небезпеки.
- Вадиме, а чому Ви вирішили бути кранівником?
- Я пішов за прикладом батька. Батько кранівник - і я кранівник. Тато в дитинстві багато розповідав про роботу і мені було дуже цікаво. А ще в дитинстві на день народження мені подарували баштовий кран. І ось так я з дитинства завжди мріяв стати кранівником і свою мрію втілив у життя.
- Професія машиніста крана є надзвичайно небезпечною, адже доводиться працювати на великих висотах. Чи не страшно працювати на висоті?
- До усього звикаєш. Перший місяць звісно було страшно. А зараз я вже звик.
- А на якій висоті Ви працюєте?
- Приблизно 27-30 метрів над рівнем робочих майданчиків. Ну, і дивлячись з чим працюємо. Якщо працюємо з агрегатом, то це рівень 11-поверхового будинку. Уявіть, якщо з крану дивитись вниз і побачити робоче колесо гідроагрегату. Ось це як раз приблизно вид з одинадцятиповерхівки. Проте буває, що працюємо і з вантажем, який знаходиться нижче робочого колеса. Коли потрібно дістатись дна машини - відповідно висота стає більшою. Там відбувається перепад світла, і може виникати ситуація, коли ти детально не бачиш де працюєш. Часто кранівник може не бачити людину, або вантаж, не чути і не бачити своїх колег знизу. В такому випадку ми користуємось раціями або жестовою мовою.
- Розкажіть які жести найчастіше використовуєте та що вони означають?
- Якщо у нас не працює рація, то ми ставимо додатково людину – стропальника, простою мовою це суфлер. Перед початком робіт ми чітко домовляємось про жести, повторюємо який жест, що означає. Іноді домовляємось і про деякі звукові знаки – наприклад свисток. Серед жестів, які використовуємо - віра, колові рухи, майна. Але найчастіше це звісно знак стоп – розведені руки. До речі, саме команда «стоп» згідно з інструкцією виконується обов’язково в незалежності хто її подає, чи то стропальник, чи з боку хтось із працівників її подав. Ми маємо швидко виконати команду і зупинитись, а вже потім вияснити чому.
- Професія кранівника вимагає великої точності. Чи не так? Які науки і предмети потрібно вивчати в школі та в університеті, аби стати висококваліфікованим кранівником?
- Так, ви праві, моя професія вимагає точності. Потрібно вивчати добре математику, фізику і закони геометрії. Ну, наприклад, ти сидиш у кабіні, в тебе весь час змінюється кут куди опускати вантаж. Саме в цей момент ти маєш окоміром визначити приблизний кут та чітко визначати коливання вантажу за допомогою фізичних знань. А ще потрібно займатись фізкультурою, оскільки для того, щоб піднятись на кран необхідне фізичне здоров’я. Тут є велика різниця – піднятися у під’їзді сходами або піднятись на кран.
- В якому виші ви опановували цю професію?
- Професійну технічну освіту я здобував у Вишгородському Міжшкільному учбово-професійному комбінаті. Я навчався на машиніста автомобільних кранів, мостових, козлових та баштових.
- Професія машиніста крану належить до типу «людина-техніка». Для того аби бути фахівцем у своїй справі, окрім освіти, необхідно володіти низкою навичок та психофізіологічних якостей. Розкажіть яких саме?
- Як я вже казав необхідне фізичне здоров'я та точність зору і окоміру. До списку якостей я б додав ще координацію рухів, концентрацію уваги, моторну пам'ять, витривалість та уважність.
- З якими труднощами ви зіштовхувались чи може зараз зіштовхуєтесь у робочому процесі?
- Не можна відволікатись – на крані не можна ловити гаву. Іноді буває холодно взимку, а влітку спекотно у кабіні. Ну, найскладніше все ж таки, коли кранівник не розуміє жестів стропальника. Тоді реально складно.
- Як працюється під час коронавірусу? Є якість особливості чи нововведення в роботі? Не заважає маска та рукавички робочому процесу?
- Всі на роботі. Оскільки наші завдання неможна зробити онлайн чи віддалено. Ми не можемо пультом скерувати кран дистанційно, а потім з дому приїзджати і перевіряти, що зробили. Бригада розподілена по усій дільниці, зберігаємо дистанцію. Працюємо у масках.
- Що можете порадити майбутнім колегам, які наразі тільки прагнуть опанувати цю професію?
- Кранівник - професія дуже романтична. Вид з вікна кабіни надзвичайний! Якщо ти не любиш рутинну роботу, полюбляєш висоту та велику вагу, то робота кранівника саме для тебе. Кожен день - новий виклик! Тут знання і надзвичайний досвід.
Пресслужба Укргідроенерго
- 346