Відповідальний, сумлінний, зосереджений на виконанні службових обов’язків, фахівець організував злагоджену роботу персоналу зміни. Гідроенергетик постійно працює над підвищенням свого технічного рівня, а його наполегливість та високі моральні цінності викликають у колег повагу та захоплення. 

У квітні 2022-го Валерій Гавриш став на захист Батьківщини, доєднавшись до лав ЗСУ. 

У війську він виявив величезну силу духу та непохитність, ставши прикладом мужності та героїзму. 

«Канів – моє рідне місто. Я тут народився, тут живе моя родина, тут я знайшов улюблену роботу. А  моє перше знайомство із Канівською ГЕС відбулося в далекому 1972 році, коли дідусь повів на урочисту подію - пуск першого гідроагрегату станції. Мені тоді було 8 років, та по цей час пам’ятаю з яким нетерпінням всі присутні чекали, коли засвітиться на стіні лампочка – символ електроенергії! Це було справжнє свято для нашого міста. Відтоді у мене особлива гордість за українців – незламну й працьовиту націю, та інтерес до енергетичної галузі. 

Окрім цього, мій батько працював енергетиком на іншому підприємстві Канева, тому це у нас родинне. І саме на Канівській ГЕС я знайшов справу всього життя», - ділиться Валерій Леонідович.

«Страшна новина про вторгнення російських військ на нашу землю застала мене у відпустці. Страху не відчував та знав, що цінна кожна хвилина. Заспокоїв родину й подумки складав план дій. При нагоді стали знання, набуті під час тренувальних навчань на гідроелектростанції. І в перші ж дні війни, разом з іншими добровольцями, ми організували патрулювання та будівництво блокпостів на в’їздах у місто. А після закінчення відпустки - знову став до праці на ГЕС. Так, як працював позмінно, то у вільний від роботи час чергував на блокпосту. Вже у квітні 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Не вагаючись ні секунди, я пішов захищати рідну землю від рашистських окупантів.

Найважче - бачити, коли гинуть побратими, друзі й невинні люди. Та немає у світі більш волелюбного, безстрашного та  незламного  народу, ніж українці. Ми відстояли нашу Україну тоді – на Майдані, то й тепер захистимо її від рашистської навали. І зараз у нас одна на всіх мрія, яка допомагає триматися і йти вперед - перемогти ворога й прогнати з нашої землі! І якщо знову потрібно буде йти на фронт я, не зважаючи на свій вік, знову піду - заради щасливого майбутнього наших дітей, за рідну Україну!»- зазначив Валерій Леонідович.

Валерій виконував бойові в Мар'янці, Кураховому, Краматорську, Лимані - Донецької області. Цьогоріч Валерію Леонідовичу виповнилось 60 років. Виконавши свій громадянський  обов’язок, чоловік продовжує сумлінно працювати на гідроелектростанції, для забезпечення країни такою необхідною електроенергією.

Пресслужба Канівської ГЕС