На одній із сесій, яка проводилася за підтримки та сприяння Шведського університету аграрних наук, основна увага була приділена екологічним наслідкам великої трагедії — руйнуванню Каховської ГЕС.  Вибух, що стався 6 червня минулого року і призвів до знищення станції російськими військами, викликав масштабну повінь на Дніпрі та узбережжі Чорного моря. Це завдало значної шкоди як людським оселям, так і природному середовищу. Крім того, сталося зневоднення водосховища, яке було одним із найбільших штучних водоймищ у Європі та ключовим елементом водної системи південної України.

Під час сесії «Зруйноване Каховське водосховище – майбутні та сьогоднішні виклики», в якій взяли участь науковці з Інституту морської біології НАНУ, Національного університету «Києво-Могилянська академія»,  Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ та представниця Укргідроенерго, йшлося про роль довоєнного управління водними ресурсами у водосховищі та його значення для різних секторів економіки та річкових екосистем, безпосередні екологічні та соціальні наслідки руйнування греблі та осушення водосховища, а також вплив наслідків зруйнованої греблі Каховського водосховища на екосистему Чорного моря. Окрім того - про те, які екосистеми розвиваються на дні колишнього водосховища через рік після катастрофи, а також про можливе майбутнє водосховища, можливості та потреби його відновлення.

Під час відкриття сесії співголова Робочої групи високого рівня з екологічних наслідків війни в Україні та колишня віце-прем’єрміністерка і міністерка  закордонних справ Швеції Маргот Вальстром наголосила на необхідності міжнародної солідарності та скоординованих дій для подолання екологічних наслідків руйнування Каховської ГЕС.

«Україна вже зараз бере на себе роль першопрохідця в тому, щоб переконатися, що довкілля більше не є мовчазною жертвою війни. Розробляються відповідні стандарти для вимірювання впливу воєнних дій на навколишнє середовище. Довкілля - це не абстрактне поняття, це питання виживання. Вибух на Каховській ГЕС 6 червня 2023 року проілюстрував це. Оскільки станція була масштабною, наслідки екоциду відчуватимуться десятиліттями і впливатимуть не лише на Україну. Міжнародне співтовариство має розробити дієвий механізм відшкодування збитків або шкоди, завданих внаслідок протиправних дій росії в Україні.

Наша робоча група займалася цим питанням. Наприклад, прокурору МКС рекомендується розглянути питання про притягнення до кримінальної відповідальності за діяння на Каховській ГЕС в рамках статті 8 Римського статуту. Державам-учасницям МКС слід розглянути можливість включення екоциду як основного міжнародного злочину до Римського статуту», - зазначила вона.

В свою чергу начальниця відділу екологічного супроводу реалізації проєктів Укргідроенерго Оксана Гуляєва розповіла про роль водосховища у довоєнний період у водогосподарському комплексі та для функціонування екосистеми пониззя Дніпра. Під час доповіді вона зазначила: «Каховське водосховище давало можливість забезпечити 40% потреб у прісній воді для населення та економіки України. Воно давало можливість підтримувати певний рівень води для безперебійного водопостачання Південно-Східного регіону України, і покривало дефіцит води через забезпечення необхідних витрат, особливо в літньо-осінній період, з урахуванням підтримки необхідних екологічних норм і попередження проникнення солоного клину до Нижнього Дніпра».

Також Оксана Гуляєва зазначила, що «наразі, не до кінця можемо оцінити наслідки трагедії, не тільки для енергетики, а й для економіки регіону та довкілля. Ми маємо лише орієнтовні розрахунки і зможемо здійснити комплексні дослідження тільки після деокупації території».

Представники Укргідроенерго підкреслили важливість продовження діалогу та співпраці з міжнародними партнерами для вирішення екологічних викликів, спричинених руйнуванням Каховської греблі. Спільні зусилля у відновленні екосистеми та забезпеченні сталого водопостачання стануть ключовими кроками на шляху до відновлення постраждалих регіонів та гарантування екологічної безпеки в майбутньому.

Пресслужба Укргідроенерго