Народжена у 50-их роках минулого століття, гідроенергетика активно почала розвиватися лише в 21 столітті. Проте не будемо забувати про те, що люди більше    2 тис. років застосовують "силу" води: ще стародавні греки використовували дощові потоки для руху коліс у млинах. А на сьогоднішній день гідроенергетика стала одним із найбільш ефективних та економічно вигідних способів виробництва електроенергії.

З усіх видів відновлюваної енергетики, сонячна енергія найбільш приваблива. Але річ у тому, що гідроенергетика має найбільшу частку в системі енергетики та становить 15,9% – більш ніж сукупна складова усіх інших видів відновлювальної енергії. Загалом, якщо гідроенергію замінити на енергію, вироблену ТЕЦ, то викиди парникових газів збільшаться на 4 млрд. тон щорічно.

Наразі у сфері гідроенергетики відбувається важливий етап змін, що має величезне значення для всієї енергетичної системи. Відповідно до Паризької угоди 2015 року та Цілей сталого розвитку, з метою мінімізації підвищення глобальних температур та зменшення впливу людини на планету й клімат, людство має перейти від викопних видів палива до стійких джерел енергії.

Так, у Норвегії 99% усієї електроенергії виробляється за рахунок гідроенергетики, тоді як у Канаді в 6 з 10 домівок постачається електроенергія, вироблена ГЕС. В свою чергу, розвиток гідроенергетики посприяв створенню тисяч нових робочих місць у країні. А Уругвай вже майже 100%-во перейшов на відновлювану енергію, в основному завдяки гідроенергетиці.

Розвиток гідроенергетики в Азії

Відповідно до Звіту Міжнародної асоціації гідроенергетики (IHA) про стан гідроенергетики за 2019 рік, головний виконавчий директор організації Річард Тейлор та президент Кен Адамс зазначили, що з метою забезпечення доступною й чистою енергією, прісною водою та для боротьби зі зміною клімату уряди країн все більше надають перевагу гідроенергетиці. Найбільш активно гідроенергетика розвивається в регіонах Східної Азії, Тихого океану та Південної Америки, збільшуючи свої гідроенергетичні потужності у порівняні з минулим роком. Загалом, лише на Азію в минулому році припало 42% (543 ГВт) від загальної світової встановленої потужності (1295 ГВт).

На сьогоднішній день саме Азія стрімко розвиває гідроенергетику. Китай, маючи 352 ГВт встановленої потужності в 2018 році, є світовим лідером в гідроенергетиці, набагато випереджаючи Бразилію та США, які мають трохи більше 100 ГВт встановленої потужності. Інші країни Азії, такі як Японія, Індія та В'єтнам, також посідають ключові місця серед країн світу за потужністю у галузі гідроенергетики.

Саме в Азії знаходиться найбільша гідроелектростанція у світі, гребля «Три ущелини», яка охоплює середню течію річки Янцзи в місті Ічан, в китайській провінції Хубей. Ця станція виробляє від 90 до 100 ТВт*год на рік: цієї енергії достатньо для живлення 80 мільйонів господарств. Загалом, потужність, яку має ця гідроелектростанція, перевищує загальну потужність Пакистану та В’єтнаму, четвертого та п’ятого найбільших генераторів АЕС Азії.

В Південно-Східній Азії лідирує В’єтнам, який з 2000 по 2016 рік збільшив свої потужності з 16 ГВт до 44 ГВт. А сусідній з В’єтнамом збіднілий Лаос має теоретичний потенціал в 18 000 МВт та має намір до наступного року подвоїти його, збільшивши кількість гідроелектростанцій до 46. Слід зазначити, що гідроенергетика є вкрай важливою для економіки Лаосу, оскільки на неї припадає 30% експорту країни.

Гідроенергетика – справжня знахідка для країн Азії та Тихого океану, де проживає більше 4,4 мільярди людей і на яких припадає більше половини світового споживання енергії. Хоч індустріалізація та урбанізація зростають швидкими темпами, проте більше 10% населення цієї території все ще не має доступу до електроенергії – це явна перешкода для того, щоб регіон міг покращити доходи та якість життя своїх жителів. Саме тому розвиток гідроенергетики є дуже актуальним у цих регіонах, оскільки вона на сьогодні -  одне з найдешевших джерел енергії.

Проєкт Саравак

Проєкт у малайзійському штаті Саравак – чудовий приклад того, що гідроенергетика не лише надає доступну відновлювану енергію.

Водні шляхи, серед яких понад 55 судноплавних річок, сукупною довжиною більш ніж 3300 км, слугують життєво важливими артеріями в штаті Саравак. В деяких місцях ці річки утворюють єдиний транспортний шлях. Крім того, ці річки забезпечують Саравак відновлюваною енергією.

Наприклад, Батанг-Ай, перша державна гідроелектростанція, яка була введена в експлуатацію в 1985 році та надалі продовжує розвиватися, має встановлену потужність 3,452 МВт.

Тим часом вже стартував проєкт будівництва гідроелектростанції Балех. Це один із найбільших проєктів, розроблених енергетичною компанією Sarawak Energy. Планується, що після завершення будівництва в 2026 році гребля, висота якої становить 188 метрів, додасть до енергосистеми держави 1,285 МВт відновлюваної енергії.

Однак гребля важлива не тільки своїм енергетичним потенціалом. Тут буде створено близько 3500 нових робочих місць. Sarawak Energy тісно співпрацює з населенням Капіту та надає технічну підтримку для 500 молодих людей, які в майбутньому працюватимуть на греблі. Крім того, було виділено близько 24 мільйонів доларів для будівництва ліній електропередачі до населених пунктів навколо округу Балех.

На прикладі Балех можна побачити, що гідроенергетика - відновлювальна, надійна та доступна енергія. 3500 нових робочих місць, створених завдяки проєкту – лише частина внеску галузі до глобальної економіки країни. Загалом, гідроенергетика в Малайзії забезпечує робочими місцями понад 1,8 млн людей.

Однією із головних переваг проєкту є те, що побудовані водосховища зменшують ризики повені або посухи, контролюючи рівень води. Вони також допомагають керувати запасами прісної води як для населення, так і для підприємств та сільського господарства.

Зменшення впливу гідроенергетики на довкілля

Упродовж багатьох років гідроенергетика піддавалася критиці за вплив на навколишнє середовище, фауну та за внесення змін у життя населення.

Наразі потенційні наслідки гідроенергетичних проєктів, що визначені Міжнародною асоціацією гідроенергетики (IHA), включають «зміни якості навколишнього середовища, зміни в якості життя людей».

Для вирішення впливу на довкілля та соціальну сферу Міжнародна асоціація гідроенергетики разом Радою з оцінки стійкості гідроенергетики, утвореною громадськими та екологічними організаціями, фінансовими установами, урядами та гідроенергетичними компаніями, включаючи Sarawak Energy, World Wildlife Fund (WWF), Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) та Світовий банк, розробили Протокол оцінки стійкості гідроенергетики. До нього входять рекомендації та міжнародна галузева практика, мета яких – зробити гідроенергетику більш екологічною та менш шкідливою для населення. У 2017 році Міжнародна фінансова корпорація (IFC) також опублікувала екологічні, охоронні та безпекові підходи для гідроенергетичних проєктів.

Переваги гідроенергетики

Завдяки своїм перевагам, зокрема технології зберігання та балансування, гідроенергетика є ключовим фактором глобального переходу енергії від викопного до відновлюваного палива.

Завдяки амбітним цілям відновлюваної енергії, країни по всьому світу все більше покладаються на такі джерела, як енергія вітру та сонячна енергія. Проте енергія повинна бути доступною, коли немає вітру або хмарна погода. А коли енергії вироблено більше необхідного, її накопичений надлишок може допомогти підвищити загальну рентабельність. Тому ефективне управління переривчастою відновлюваною енергією вимагає гнучких рішень. Гідроенергетика є частиною цієї схеми.

Більше 10% гідроелектростанцій забезпечують зберігання води, завдяки чому можна зберігати велику кількість наявної потенційної електроенергії, забезпечуючи більшу гнучкість та стабільність в енергетичній мережі.

Як зазначає Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА), відновлювані джерела енергії матимуть найшвидший темп зростання, забезпечуючи 30% загальної потреби. Прогнозується, що вони будуть задовольняти більше 70% світового виробництва електроенергії, а гідроенергетика стане ключовим фактором цього зростання.

Текст та фото: M Joseph, South China Morning Post