Юрій Ландау: «Війна показала, яке велике значення мають гідроелектро- й гідроакумулюючі станції для забезпечення сталої роботи ОЕС України»

У нашій країні в умовах енергетичного переходу, де пріоритетну роль відведено прискореному розвитку ВДЕ, що створює нові умови і вимоги до роботи ОЕС, а також в умовах зміни клімату зі збільшенням екстремальних явищ, таких, як повені, посухи, значення гідроенергетики зростає. Адже вона комплексно розв’язує проблеми економіки, зокрема електроенергетики, водного господарства, захисту від повеней і посух, довкілля тощо.

Як і в усьому світі, наша гідроенергетика  у подальшому розвитку в умовах швидкого зростання потужностей СЕС та ВЕС з їх нестійким виробництвом електроенергії й надалі виконуватиме важливу роль, забезпечуючи насамперед  балансування ОЕС, частотний та аварійний резерви і загалом її стабільну роботу. Не менш важливо врахувати й інше: в Україні, де водні ресурси дуже обмежені, особливо на півдні, доленосне значення для економіки мають водосховища ГЕС комплексного призначення.

За рахунок водних ресурсів Дніпра з каскадом водосховищ ГЕС корисним об’ємом 18,4 км3 забезпечують водопостачання населення, промисловості, сільського господарства та зрошення на території, де майже 70% населення. Воду із дніпровських водосховищ перекидають каналами в маловодні райони Донбасу, Кривого Рогу, Приазов’я тощо, зрошують понад мільйон гектарів посушливих земель на півдні країни.

Корисний об’єм водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС — стратегічний запас прісної води, гарантія того, що населення, економіка будуть забезпечені водою у критичних ситуаціях. Забезпечення водою — це питання національної безпеки.

Руйнування Каховської ГЕС потужністю 334 МВт з корисним об’ємом 6,8 км3 зменшило корисний об’єм усіх водосховищ Дніпровського каскаду на 37%, призвело до тяжких наслідків для економіки країни.

ПрАТ «Укргідропроект» разом із замовником Укргідроенерго вже працюють над проєктом будівництва тимчасових гребель, що забезпечать наповнення водосховища до тимчасової позначки 12,7 м, з яким зможуть працювати водозабір Запорізької АЕС та інші водозабори, гарантуватиме  подальшу відбудову ГЕС.

Як переконує світовий досвід, із сучасних технологій балансування електроенергії в ОЕС саме ГАЕС найбільш ефективні та розповсюджені у світі (становлять майже 94% всіх регулюючих потужностей). ГАЕС мають істотні переваги за вартістю, ємкістю, періодом експлуатації над промисловими акумуляторами. Тому там, де привабливі природні умови, передовсім будують ГАЕС.

ГАЕС не тільки виробляють електроенергію, як ГЕС, а й споживають її надлишки (наприклад, ту, яку виробляють АЕС в нічні години або ВЕС і СЕС — протягом доби), закачуючи воду з нижньої у верхню водойму, завдяки чому регулюють графік навантажень в широкому діапазоні.

Із загальною потужністю ГАЕС у світі приблизно 170 мільйонів кВт, зокрема в Європі більш як 53 мільйонів (у Німеччині — 5,7, Франції — 5,7, Італії — 4), в Україні на сьогодні потужність ГАЕС становить приблизно 2 мільйони кВт.

У країнах, де сприятливі умови, триває широке будівництво ГАЕС. Їх потужності, за даними  Міжнародної гідроенергетичної асоціації (ІНА) прогнозують до 2030 року збільшити вдвічі.

В Україні в західній, південно-західній, центральній, північній, дніпровській регіональних енергосистемах є майданчики для нових перспективних середніх (потужністю до 350 МВт) та великих (потужністю 500—1300 МВт) ГАЕС попередньо загальною потужністю більш як 10 мільйонів кВт. Вони спроможні значною мірою забезпечити балансування ОЕС України з подальшим розвитком станцій із ВДЕ. На півдні розглядають ГАЕС із використанням як водосховищ відпрацьованих кар’єрів каміння та корисних копалин.

З нинішнім дефіцитом електроенергії у країні, швидким зростанням потужностей ВЕС та СЕС вкрай важливо своєчасно забезпечити введення нових високоманеврових балансуючих потужностей ГАЕС. 

Тому треба якнайшвидше завершити будівництво Дністровської ГАЕС із введенням її останніх агрегатів №5—7 і Ташлицької ГАЕС із введенням агрегатів №4—6 (їхня сумарна потужність за проєктами становитиме 1,4 мільйона кВт) та розпочати будівництво інших ГАЕС.

Важливо, що під час будівництва ГАЕС інвестиції залишаються в Україні для виконання всіх робіт, зокрема технологічного обладнання, що з урахуванням мультиплікаційного ефекту забезпечить подальший розвиток економіки, вітчизняної промисловості, створення робочих місць, а також сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів.

А інтеграція ОЕС України з європейською з упровадженням спільного ринку електроенергії дасть потужний поштовх розвитку загалом економіки держави і економіки західного регіону в умовах, які склалися внаслідок війни, де також дуже сприятливі умови для швидкого зростання ВДЕ та будівництва ГАЕС. Україна зможе стати провідним гравцем на європейському електроринку, істотно збільшивши експорт електроенергії безвуглецевого сліду зокрема за рахунок найпотрібнішої та дорогої з великою додатковою вартістю високоманеврової балансуючої електроенергії ГАЕС та їх допоміжних послуг.

Джерело: «Урядовий Кур’єр»