Через десятиліття сюди прийшов працювати і Андрій. Причому Андрій Мухін зовсім не планував продовжувати родинну історію в професії саме так. До повномасштабної війни він жив і працював у Києві. У 2022 році залишився без роботи й разом із родиною повернувся до рідного Канева. Так у його житті з’явилася Канівська ГЕС.
Сьогодні Андрій — економіст з договірних та претензійних робіт відділу юридичного забезпечення та майнових відносин. За сумісництвом працює фахівцем з публічних закупівель.
Назви посад довгі, але суть роботи можна пояснити значно простіше: станції постійно щось потрібно щоб функціонувати — обладнання, запчастини, матеріали, роботи, послуги. Усе це необхідно вчасно знайти, закупити, правильно оформити й при цьому врахувати десятки юридичних та економічних нюансів.
Під час війни до цього переліку додалося ще одне слово — надтерміново. Після ворожих атак потреби можуть виникати буквально за мить. І тоді за договором, тендерною документацією чи закупівлею стоїть уже не просто черговий робочий процес, а цілком конкретне питання: що потрібно станції, щоб працювати й відновлюватися.
У цьому Андрію допомагає те, що Канівську ГЕС він знає з різних боків. До нинішньої посади працював тут інженером відділу матеріально-технічного забезпечення та фахівцем служби охорони праці.
«Коли знаєш обладнання і розумієш особливості експлуатації ГЕС, не доводиться губитися у припущеннях. Ти розумієш, що саме, куди і для чого потрібно потрібно. А зараз це особливо важливо, бо необхідне обладнання чи запасні частини інколи доводиться шукати в умовах дуже обмеженого ринку».
«Важко після ворожих атак. Важко, коли діти вночі прокидаються від гучних звуків. Важко бачити, як за лічені секунди намагаються знищити те, що тисячі людей створювали роками. Але часу на розгубленість немає. Треба прораховувати, перевіряти, знаходити рішення, забезпечувати необхідне. Просто робити свою роботу», - ділиться Андрій про роботу під час війни.
А є ще одна причина, чому все, що відбувається зі станцією, Андрій сприймає особливо близько.
Його прадід — Мухін Яків Кирилович — був серед тих, хто будував Канівську ГЕС.
Тоді одне покоління створювало станцію. Сьогодні іншому випало працювати тут у час, коли її доводиться не лише експлуатувати, а й захищати та відновлювати.
«Я пишаюся тим, що працюю на ГЕС, яку будував мій прадідусь. Він разом із тисячами людей вкладав у неї свою працю, знання, сили. І коли розумієш, що сьогодні від тебе теж залежить її робота, це дуже мотивує».
У цій історії немає наперед спланованої сімейної династії. Є прадід, який колись будував Канівську ГЕС. Є правнук, якого через багато років життя привело на ту саму станцію.І є робота, яку кожне покоління робить у свій час.
Пресслужба Канівської ГЕС
- 68