І саме сьогодні, 25 листопада, Дніпровська ГЕС-2 відзначає 45-річчя з дня введення в експлуатацію її першого гідроагрегату!
Історично склалося, що первісток великої гідроенергетики ДніпроГЕС пробудив до життя індустрію міста Запоріжжя та всього Придніпровського регіону країни, а широкомасштабний розвиток заводів, фабрик, механізованих сільських господарств потребували нових потужностей та розвитку гідроенергетики.
У 1964 році такі темпи, а з ними і збільшення навантажень, нерівномірність їх розподілу у об’єднаній енергетичній системі Півдня України, викликали необхідність ухвалити рішення про підвищення потужності легендарного ДніпроГЕСу. Відтак, 5 березня 1964 року Вища Рада народного господарства СРСР Ради Міністрів СРСР прийняла постанову № 13 «Про розширення Дніпровської ГЕС ім. В.І. Леніна».
Вперше у практиці вітчизняного гідробудівництва планувалося розширення станції. Розглядалися три варіанти місця спорудження ГЕС-2: лівобережний пригреблевий, правобережний, з підведенням води до гідроелектростанції каналом та правобережний пригреблевий. Найкращим за техніко-економічними показниками та виробничими умовами було визнано лівобережний пригреблевий варіант.
Будівництво Дніпровської ГЕС-2 здійснювалося практично у самому центрі міста, у вкрай складних умовах стиснутого будівельного майданчика та, оскільки вздовж греблі ГЕС залишався безперервний транспортний рух. Котлован під будівлею ГЕС-2 розроблявся в низовій частині дамби, яка була під напором води, що дорівнював майже 40 метрам.
При розробці скельного ґрунту був передбачений комплекс спеціальних заходів, які зменшували сейсмічну дію вибухів на бетонну греблю. Будівельні роботи поблизу діючої гідроелектростанції вимагали обережності, точного розрахунку і таких інженерних рішень, які б не зіпсували архітектурний вигляд ДніпроГЕСу.
На той час керували будівництвом директор ДніпроГЕС-2 М.О. Дубовець та головний інженер ДніпроГЕС-2 – А.В. Папанов. Гасло дніпробудівельників 70-х років «Даєш ДніпроГЕС-2 достроково!» знала вся країна.
І, нарешті, 25 листопада 1974 року, 45 років тому, достроково був введений в експлуатацію перший гідроагрегат Дніпровської ГЕС-2, станційний номер Г-11.
У 1974–1975 рр. були змонтовані і пущені ще п’ять гідроагрегатів Дніпровської ГЕС-2.
23 лютого 1977 року наказом Міненерго УРСР № 28 станцію ДніпроГЕС-2 було об’єднано з ДніпроГЕС-1 у єдине підприємство – Дніпровську ГЕС ім. В.І. Леніна. Встановлена потужність об’єднаної Дніпровської ГЕС склала 1538, 2 тис кВт.
До 1981 року Дніпровська ГЕС-2 вийшла на повну потужність, маючи у складі два гідроагрегати потужністю по 104, 5 МВт та шість – по 113,1 МВт.
З введенням в експлуатацію станції Дніпровська ГЕС-2 покращились транспортна, енергетична та соціальна інфраструктури Запоріжжя: ліквідовано будинки барачного зразка у селищах Старий Кічкас та Милюстинівка, побудовано Бородинський мікрорайон з дванадцяти багатоповерхових житлових будівель, три магазини, середня школа № 69, їдальня-кулінарія, котельня, АТС, правобережний пляж. А нова тролейбусна лінія по вулиці Каховській та Зірковій зв’язала мікрорайон з міською мережею транспорту загального користування.
Зигзагоподібна металева естакада оригінального архітектурно-інженерного рішення довжиною 350 м. та шириною 22 м. зняла проблему в’їзду на греблю з лівого берега, а новий аванкамерний міст поєднав греблю з правим берегом.
Завдяки реконструкції мосту шляхом встановлення під старі прольотні будівлі нових консольних балок здійснено розширення греблі на 7 метрів.
Арочний міст через Старий Дніпро пов’язав Правий берег та острів Хортиця.
За 45 років своєї діяльності Дніпровською ГЕС-2 вироблено більше 98 000, 0 млн. кВт/годин.
На сьогоднішній день розпочато масштабну реконструкцію Дніпровської ГЕС, яка дасть можливість продовжити термін експлуатації станції ще на 50 років. Зазначимо, що впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій, а також модернізація та реконструкція застарілого обладнання дасть можливість екологізувати сучасне виробництво електроенергії та збільшити робочу потужність станції.
Прес-служба Укргідроенерго
- 2411