Його шлях у професії розпочався ще у 1955-му, одразу після Запорізького гідроенергетичного технікуму, і повів через суворі іспити на міцність. Молодий фахівець миттєво потрапив у «вир» великих будівництв, де за короткий час пройшов шлях від майстра до начальника цеху, гартуючи інженерний характер у складних північних умовах.
Проте серце Владислава Семеновича завжди належало величному Дніпру. У травні 1963 року він прийшов на Середньодніпровську ГЕС (тоді ще Дніпродзержинську), і цей день став початком неймовірної епохи довжиною у 60 з лишком років на одному підприємстві. Але досвід Кучерявого виявився настільки унікальним, що його знання знадобилися далеко за межами України. У 70-х роках він двічі працював у закордонних відрядженнях, фактично рятуючи енергосистеми інших країн. У В’єтнамі на ГЕС Тхан-Ба він працював начальником гідротурбінного цеху, допомагаючи країні підніматися з руїн, за що отримав почесну урядову медаль «Дружба». Згодом був Афганістан і ГЕС Пулі-Хумрі, де в надскладних умовах він як інженер забезпечував стабільну роботу станції.
Увесь накопичений за кордоном досвід він згодом інвестував у рідну станцію. З 1989 року, ставши головним інженером, Владислав Семенович прийняв виклики непростого часу, коли техніка вимагала негайного оновлення. Він став одним з ідеологів масштабної реконструкції, впроваджуючи десятки раціоналізаторських пропозицій, які працюють і сьогодні. Колеги згадують: він завжди бачить проблему глибше, ніж просто технічну несправність, і шукає спосіб зробити все надійніше.
Сьогодні, зустрічаючи своє 90-річчя на посаді заступника директора філії, Владислав Семенович залишається символом незламності. Він пережив епохи, зміни політичних устроїв та технологічні революції, але зберіг головне — щиру любов до своєї справи. Заслужений енергетик України, кавалер орденів «За заслуги» та «Знак Пошани», він виховав цілу плеяду послідовників. На станції вже сформувалася справжня династія: його син Олександр також обрав шлях гідроенергетика, продовжуючи справу батька. Владислав Кучерявий не просто спостерігав за історією гідроенергетики — він її будував, і його багаторічна вахта на Дніпрі триває, доводячи, що справжня енергія немає віку.
Колектив Укргідроенерго щиро вітає Владислава Семеновича з цим визначним ювілеєм! Ми пишаємося можливістю працювати пліч-о-пліч із такою людиною. Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпного оптимізму та мирного неба. Нехай Ваша життєва енергія і надалі надихає нові покоління гідроенергетиків, а кожен новий день приносить лише радість та гордість за спільну справу. Зі святом!
Актуальні новини
- 150
