Як повідомляє Euronews, одна з нових ГЕС буде розташована між Турну-Магуреле (Румунія) і Нікополем (Болгарія), а друга з'єднає румунське місто Калараш з болгарським містом Сілістра. Вони будуть введені в експлуатацію упродовж наступних 10-15 років, збагативши список із 700 гребель, які вже побудовані вздовж Дунаю і його приток.

Ця річка є другою за довжиною в Європі і простягається більш ніж на 2800 км через 10 країн: Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Болгарію, Румунію, Україну та Молдову.

Уряди Болгарії та Румунії підтримують ці проєкти як засіб зміцнення енергетичного суверенітету за рахунок використання багатих спільних ресурсів.

«Настав час для Болгарії скористатися перевагами цього природного ресурсу», - йдеться на сайті Міністерства енергетики Болгарії. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив в інтерв'ю Euronews, що перша ГЕС «вважається вигідною інвестицією з понад 800 МВт встановленої потужності, розділеною навпіл з Болгарією».

Але, незважаючи на те, що існує політична згода на реалізацію проєктів, життєздатність ГЕС викликає багато запитань з екологічної точки зору.

«Вплив на цю конкретну ділянку кордону буде величезним. У цій частині є сотні островів, які є дуже цінними», - зазначив Ульріх Айхельманн, генеральний директор некомерційної організації RiverWatch, що займається моніторингом стану європейських річок.

Будівництво дамб у нижній частині Дунаю затопить багато з цих островів. «Ці райони, швидше за все, є останніми місцями нересту кількох видів осетрових, а також оселедців. Для всіх цих видів це було б убивчим ефектом аж до Чорного моря», - додав він.

Звіт про екологічну адекватність Енергетичної стратегії Румунії на 2019-2030 роки, до якої спочатку був включений проєкт «Турну Магуреле-Нікополь», висловив занепокоєння щодо двох ключових природоохоронних територій.

Ці території мають важливе екологічне значення, оскільки на них знаходяться життєво важливі природні та напівприродні біотопи, включаючи хвойні, вербові та тополеві ліси. Цей регіон також слугує місцем гніздування видів, занесених до списку Директиви ЄС про охорону птахів, таких як дятли, жовті чаплі та великі чаплі.

Потенційна шкода виходить за межі цих природоохоронних територій, оскільки ландшафти нижче за течією піддаються ризику значної трансформації через вплив ГЕС. «Почнеться процес берегової ерозії, що вплине на дельту і Чорне море, з подальшими наслідками для їх екосистем і біорізноманіття», - сказала в інтерв'ю Euronews Камелія Іонеску, керівник проекту WWF Румунії по прісноводним екосистемам.

Зменшення водного потоку може також поставити під загрозу румунську атомну електростанцію «Чернавода», розташовану нижче за течією від обох запропонованих ГЕС.

Ядерний об'єкт покладається на дунайську воду для охолодження своїх реакторів. З будівництвом двох нових реакторів потреби станції у воді зростуть. Недостатнє водопостачання може підвищити ризики аварій або зупинити роботу станції.

Нарешті, ці два проєкти можуть також конфліктувати з іншими проєктами, які вже оцінюються.

«Між Румунією і Болгарією вже існує проєкт «Швидкий Дунай», який має завершене техніко-економічне обґрунтування і шукає рішення для поліпшення судноплавства на Дунаї», - підкреслила Іонеску з румунського відділення WWF.

«Існує конфлікт, якщо, з одного боку, ми говоримо про гідротехнічні рішення для поліпшення судноплавства, а з іншого боку, ми інвестуємо в дослідження для розвитку гідроелектростанцій», - сказала вона, оскільки такі станції можуть значно порушити річкову навігацію для суден.

У січні цього року Болгарія включила гідроенергетику до свого Стратегічного бачення сталого розвитку енергетичного сектору, окресливши свій намір побудувати «870 МВт нових гідроенергетичних потужностей до 2030 року», що майже відповідає проєктній потужності ГЕС "Турну-Магуреле-Нікополь".

Greenpeace Болгарії подав до суду на уряд через цей документ, посилаючись на те, що в ньому не було проведено громадських консультацій та комплексної екологічної оцінки, які є типовими передумовами. Суд відхилив позов, постановивши, що документ не становить суспільного інтересу, оскільки не має обов'язкової сили.

Наразі не зрозуміло, звідки будуть надходити кошти на будівництво ГЕС. Лише станція Турну-Магуреле-Нікополь, за прогнозами 2018 року, мала б коштувати понад 2 мільярди євро, але, враховуючи поточні темпи інфляції, витрати, ймовірно, будуть значно вищими.

Міністр енергетики Румунії натякнув на потенційні варіанти європейського рівня, включаючи Фонд модернізації та фонди транскордонного співробітництва.

Місцеві жителі, однак, з ентузіазмом ставляться до гідроелектростанцій.

«Цей проєкт забезпечить місцеві бюджети зарплатами і податками, що було б просто чудово», - сказала в інтерв'ю Euronews Анжела Добре, мешканка Турну Магуреле, яка керує некомерційною організацією місцевого розвитку. Вона була стажером на будівництві, коли в останні роки комуністичного режиму розпочався перший етап проєкту, який так і не був завершений.

Такі проєкти можуть вдихнути нове життя у старіюче місто з обмеженими можливостями для молоді. «Таке масштабне починання потребувало б численних спеціалістів. Там би працював величезний апарат», - сказала вона.

Пресслужба Укргідроенерго

Фото: Euronews