Чому вода цвіте?
Так розвивається фітопланктон – рослинні організми, що живуть у воді. В українських водоймах цвітіння води переважно викликане бурхливим розмноженням синьо-зелених водоростей. Саме вони надають воді зеленого чи зелено-блакитного кольору. Насправді – це дрібні одноклітинні організми, але вони можуть формувати мільйонні колонії. У водоймах України спричинити явище цвітіння, окрім синьо-зелених водоростей, можуть: зелені, евгленові, динофітові, діатомові та інші. Ці стародавні мікроорганізми завжди були частиною природньої системи і цвітіння спостерігалося й раніше, але в менших масштабах.
Що сприяє розмноженню водоростей?
Цвітіння води – це наслідок впливу діяльності людини. А саме: результат потрапляння у водойму великої кількості органічних і біогенних речовин. В більшості країн ЄС обмежили, а в деяких – таких як Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди – взагалі заборонили використання мийних засобів з вмістом фосфатів ще у 80-90 роках минулого століття. Нині там використовують більш безпечні для довкілля безфосфатні засоби.
Цьогоріч за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів», що запроваджує поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах для побутового та промислового прання, миття й очищення. Таке рішення покращить якість води у річках, знизить «цвітіння» водойм, водоканали краще справлятимуться з очищенням стічних вод, оскільки потрапляння фосфатів у довкілля через використання синтетичних мийних засобів є однією з головних причин забруднення та «цвітіння» водойм.
Дані державного обліку водокористування свідчать, що за 2020 рік в українські водойми зі стічними водами потрапило трохи більше 6 тис. тонн фосфатів. Вчені підрахували, що 1 грам фосфатів призводить до появи 5-10 кілограмів водоростей. Тобто, коли фосфати потрапляють в Дніпро, це призводить до розмноження водоростей з шаленою швидкістю.
Дані державного обліку водокористування свідчать, що за 2020 рік в українські водойми зі стічними водами потрапило трохи більше 6 тис. тонн фосфатів. Вчені підрахували, що 1 грам фосфатів призводить до появи 5-10 кілограмів водоростей.
Вплив стічних вод
Дніпро є головним постачальником води в Україні, водозабір з нього становить близько 60% від загального по країні. Так, дані Державного водного кадастру України свідчать, що впродовж 2020 року з Дніпра підприємства зібрали 6,4 млрд кубічних метрів води, з яких «повернули» 3,1 млрд. При цьому, лише 776 млн кубометрів було очищено, а решта були скинуті забрудненими чи лише нормативно очищеними.
Крім того, існує велика кількість незаконних врізок до мереж водовідведення. За підрахунками екологів, у Києві таких – близько двох тисяч. Сотні зливостоків не перебувають на балансі жодного підприємства.
Змиви мінеральних та органічних добрив із сільськогосподарських угідь, а також скид стічних вод всіх категорій – побутових, промислових, агрокомлексів – також провокує цвітіння. Такі води багаті на фосфор та азот у значних кількостях, а саме співвідношення цих сполук має суттєвий вплив на погіршення якості води.
Які ще чинники впливають на цвітіння?
На розмноження і розвиток синьо-зелених водоростей також впливають метеокліматичні умови (тобто, швидкість вітру, температура, інтенсивність сонячного випромінювання, опади), гідрологічні (прозорість води, швидкість течії), а також біологічні (наприклад, водяна рослинність).
Тобто, масштаб цвітіння води залежить від багатьох чинників. І, що характерно, у кожній водоймі визначається своїм унікальним набором. Вважається, що основним стримуючим фактором розвитку цвітіння є швидкість течії. Більш сприятливі умови для розвитку синьозелених водоростей мають мілководні озерні ділянки водосховищ і затоки. В умовах штилю і відносно високих температур на мілководді можна спостерігати найбільший масштаб цвітіння. На річкових ділянках водосховищ розвиток водоростей стримується збільшенням швидкості течії внаслідок попусків ГЕС. Тобто, формування розвитку фітопланктону у різних частинах дніпровських водосховищ відбувається при неоднакових екологічних умовах.
Яскравим прикладом такої індивідуальності є Дністровське водосховище. Швидкість течії в пригреблевій ділянці, навіть при проходженні паводків, тут не перевищує 15 см/с, а переважно становить близько 3 см/с. Ці показники є значно меншими за ті, що спостерігаються у дніпровських водосховищах, однак цвітіння у цій водоймі практично відсутнє. Це пов’язано з меншими обсягами скидів забруднюючих речовин. Також, можливо, відіграє роль відсутність тут мілководдя.
На річкових ділянках водосховищ розвиток водоростей стримується збільшенням швидкості течії внаслідок попусків ГЕС. Тобто, формування розвитку фітопланктону у різних частинах дніпровських водосховищ відбувається при неоднакових екологічних умовах.
Вплив маловоддя на процес розмноження водоростей
Маловоддя активує розвиток фітопланктону, адже коли кількість води в басейні річки зменшується, то концентрація шкідливих речовин збільшується. Азот, нітрати, нітрити, фосфати безпосередньо пов'язані з надмірним цвітінням води. Чим більше таких сполук у рідині, тим сильніше вона цвіте, що у свою чергу провокує замор риби.
Аналіз даних показує, що внаслідок змін клімату в Україні відбувається суттєвий перерозподіл стоку протягом року. А саме: збільшується тривалість маловоддя, частішими стають екстремальні погодні явища. Внаслідок цих процесів в Україні зафіксоване погіршення вологозабезпечення, в результаті якого у зоні Полісся зникли території надлишкового зволоження, а на півдні розпочався процес опустелювання земель.
Що робить Укргідроенерго для покращення ситуації з цвітінням води?
Заходи для покращення ситуації, які реалізовуються і плануються надалі впроваджуватися нашим підприємством можна розділити на два напрямки:
По-перше, це заходи, які спрямовані на зміну гідрологічних параметрів (посилення проточності і збільшення водообміну) через встановлення регламенту спеціальних екологічних попусків згідно з Правилами експлуатації водосховищ та рішеннями Міжвідомчої комісії.
По-друге, це використання механічних методів регулювання рівня «цвітіння». До них відноситься застосування аераційної установки, що насичує воду киснем. Вже є чітке бачення щодо позитивного впливу на кисневий режим, у подальшому планується проведення гідробіологічних досліджень для оцінювання впливу на стан фітопланктону. Однак вже зараз можна стверджувати, що у сукупності з гідрологічними заходами впровадження аерації можна розглядати як ефективний засіб боротьби із цвітінням води та його наслідками.
Пресслужба Укргідроенерго
Читайте також:
Як Київська ГЕС врятувала Київ від затоплень
- 1018