Але незважаючи на те, що відновлювані джерела енергії є кращими для клімату, стає дедалі очевиднішим, що відновлювані джерела енергії можуть мати негативний вплив на навколишнє середовище. Перспективи вирішення одного з проблемних питань гідроенергетики аналізує в своєму матеріалі репортер видання TIME Емі Гунія.

Згідно із дослідженням Nature, проведеним у 2019 році групою міжнародних дослідників під керівництвом Університету Макгілла та Всесвітнього фонду дикої природи, лише 37% із 246 найдовших річок світу залишаються вільнотекучими — без будь-яких рукотворних дамб, резервуарів чи інших структур, які контролюють те, як і коли вода рухається. Відповідно, є ризики, що гідроенергетика може зашкодити місцевим громадам, вплинути на екосистеми, якість води та біорізноманіття. Наприклад, відповідно до інформації групи дослідників з Інституту прісноводної екології та внутрішнього рибальства імені Лейбніца в Німеччині, кожна п’ята риба, яка проходить через звичайну турбіну, отримує смертельні травми. Це може мати особливо згубний вплив на мігруючі види, як-от лосось, осетер і вугор, чия ікра, можливо, повинна буде подорожувати цими небезпечними шляхами вниз за течією, щоб дістатися до моря.

Однак брати та сестри Джія та Ейб Шнайдери намагаються це змінити. Вони заснували компанію Natel Energy у 2009 році, щоб переконатися, що гідроенергетика розвивається в найбільш стійкий спосіб. Компанія створила, як вони кажуть, турбіну, безпечну для риби, і її підхід полягає в модернізації існуючих гідроелектростанцій з їхніми турбінами, щоб дозволити рибі безпечно проходити, а також у будівництві нових річкових проектів з низьким рівнем впливу, які не потребують гребель, які загрожують руйнуванням річкових систем.

Наразі Natel має два оперативні проекти, у Мадрасі, штат Орегон, і у Фрідомі, штат Мен, а також ще кілька проектів у розробці; цього року компанія планує встановити ще два проекти, один у Вірджинії та інший в Австрії.

«Ми з братом дуже дбаємо про те, щоб ця розробка відбувалася таким чином, щоб підтримувати стійкі результати, тому що річки є нашою кров’ю», — каже Гіа, генеральний директор компанії зі штаб-квартирою в Аламеді, Каліфорнія.

Мета відновлення гідроенергетики полягає в тому, щоб допомогти відновити вододіл і екологічні функції, які могли бути пошкоджені природним шляхом або звичайними гідроенергетичними проектами. Крім того, на відміну від традиційних гідроенергетичних проектів, ця конструкція підтримує поповнення ґрунтових вод — коли вода просочується крізь землю, поповнюючи водоносні горизонти — зменшуються ризики повеней і посухи, а також покращується якість води.

Щоб бути менш небезпечними для водної флори і фауни, гідроенергетичні турбіни Natel, безпечні для риб, мають більш товсті та крутіше нахилені лопаті, ніж звичайні гідроенергетичні турбіни. Тупі краї лез відвертають рибу, а їх нахил знижує ймовірність прямого удару. У Natel стверджують, що їх унікальна конструкція леза забезпечує понад 99% виживання риби.

Гіа зазначає, що, думаючи про боротьбу зі зміною клімату, не можна не помітити кризу біорізноманіття. Протягом багатьох років дослідники шукали, як зробити гідроенергетичні проекти менш шкідливими для навколишнього середовища, при цьому деякі використовували екрани, щоб запобігти проникненню риби в греблі.

«Зрештою, нам потрібно отримати мегавати, і чисті мегавати, відновлювані мегавати, які є кращими, ніж мегавати викопного палива в контексті зміни клімату», — каже вона. «Але я вважаю, що ми маємо віддати пріоритет біорізноманіттю, тому що, якщо ви перейдете на загальну картину, ми стикаємося не лише з кризою зміни клімату, як Земля в цілому, ми також стикаємося з реальною кризою біорізноманіття».

Турбіна Natel також усуває потребу в ситах для риб, зменшуючи як початкові, так і поточні витрати на такі речі, як технічне обслуговування, а компактність турбін означає, що будівельні роботи з будівництва заводів з використанням турбін Natel менш складні. «Вона така ж ефективна, як будь-яка звичайна гідротурбіна, але безпечна для риб», — каже Джіа.

Світовий досвід розвитку галузі та ключові тенденції розбудови екологічно безпечної гідроенергетики всебічно вивчаються аналітиками Укргідроенерго з метою оптимізації планів розвитку та успішної реалізації проєктів. Під час проектування нових об’єктів в обов’язковому порядку враховується можливість спорудження спеціальних рибоходів, а для збереження біорізноманіття на діючих станціях впроваджуються спеціальні програми.

Всіма філіями Укргідроенерго здійснюється екологічно-санітарний контроль за якістю скинутих стічних вод шляхом відбору проб з контрольних колодязів та виконання хімічного, бактеріологічного, радіаційного аналізів лабораторією, яка має підтверджену технічну компетентність. Товариство бере участь у реформуванні водного сектора, яке здійснюється в Україні і передбачає перехід до басейнового принципу управління водними ресурсами відповідно до вимог Водної рамкової директиви ЄС, включаючи подальше покращення системи моніторингу поверхневих і підземних вод.

Модернізація існуючої гідроенергетичної інфраструктури підвищує ефективність енергосистеми, мінімізує, а деколи і повертає деякі втрати, наприклад, пов’язані з посухою, а також забезпечує надійну роботу станцій протягом багатьох десятиліть. Екологічно сприятливий ефект особливо помітний на прикладі функціонування ГАЕС, що робить їх своєрідним екологічним акумулятором завдяки низці переваг, серед яких:

• експлуатація станції не супроводжується забрудненням атмосфери;
• станція не привносить забруднюючих речовин у водне середовище;
• під час експлуатації станції не утворюються небезпечні види відходів;
• при побудові на існуючих водосховищах не відбувається додаткової фрагментації річки, оскільки ГАЕС не перегороджує русло;
• ГАЕС підвищує рухливість водних мас та покращує проточність, що може позитивно впливати на стан водойм;
• верхні водойми ГАЕС можуть створювати сприятливі умови для багатьох видів флори та фауни, за рахунок того, що вони стають частиною природоохоронних територій;
• ГАЕС є туристично привабливими та мають інженерно-архітектурну цінність.

Джерело: Time.com