Перші письмові відомості про Дніпро з’являються ще у V столітті до н.е. Так, грецький вчений та історик Геродот у своїй книзі історії «Мельпомена» називає Дніпро Борисфеном. А вже у XI-XII століттях про Дніпро згадується у літописі «Повість временних літ» та у поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». Взагалі, назва Дніпро є скіфського походження і перекладається як «глибока річка».

Розглянемо коротенько загальну характеристику річки Дніпро.

Загальна довжина річки Дніпро на сьогоднішній день складає 2201 км, у межах України – 981 км. Площа басейну становить 504 тисячі км², з них в межах України – 291,4 тисячі км². Найменша частина і витік річки Дніпро знаходиться в межах Російської Федерації, невеликий відрізок річки проходить через Республіку Білорусь, а ось основний її шлях лежить по території нашої країни.

Від міста Лоєв до Київського водосховища Дніпро тече в дуже широкій долині зі схилами, що непомітно зливаються з прилеглою місцевістю. У північній частині Київського водосховища ширина долини досягає декількох десятків кілометрів, зливаючись з навколишніми болотами і долиною річки Прип'ять. Біля села Лютіж і нижче правий схил досягає висоти 30-50 м і долина річки значно звужується, а у місті Вишгород і селі Межигір'я правий схил щільно підходить до водосховища. Нижче гирла Десни долина Дніпра дуже широка. Між містами Кременчук і Дніпро, де розташоване Кам’янське водосховище, долина Дніпра місцями звужується до 2 км або розширюється до 13 км. Від Дніпра до Запоріжжя долина річки вузька, з високими корінними берегами, зайнята штучно створеним озером. Нижче Запоріжжя долина річки знову розширюється, досягаючи 10 км в пригирлевій частині, а нижче Нової Каховки ширина заплави досягає до 4-6 км. Біля Херсону річка вступає в низьку піщану долину, на заплаві якої розташовуються Херсонські плавні шириною до 10 км.

Русло Дніпра – звивисте річище, яке утворює рукави, багато перекатів, островів, проток та мілин. Поділяється водойма на три частини: верхня течія, так званий Верхній Дніпро, що тягнеться від витоку до міста Києва, середня течія – Середній Дніпро, що проходить від Києва до Запоріжжя, та нижня течія – Нижній Дніпро, що проходить від Запоріжжя до гирла. Дніпро, незважаючи на свою вражаючу величину, типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією.

Варто зазначити, що до початку XX століття в руслі Дніпра між містами Дніпро і Запоріжжя було багато порогів. Якщо каміння й скелі перетинали частину течії, вони називалися заборами, якщо всю річку – порогами. В середній течії Дніпра існувало 9 порогів, які ставали причиною аварій водного транспорту. На сьогодні пороги затоплено водами Дніпровського водосховища, а до побудови Дніпровської ГЕС судноплавство на цьому відрізку було обмежено.

Одним із цікавих фактів про Дніпро є те, що Дніпровські пороги увійшли в літературу і легенди. Так, одна із легенд розповідає, що один із порогів під назвою Ненаситець, задля налагодження ходіння кораблів, було підірвано. А назву свою поріг отримав за суворість характеру і високу складність в проходженні. Вважалося, що він забирає життя кожного десятого сміливця, який вирішив спуститися по річці.

В продовжені вивчення загальних характеристик Дніпра, варто згадати і про живлення річки. Так, живлення у Дніпра змішане: снігове, дощове і підземне. Близько 80% річного стоку річки формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою межею.

Великий розмір Дніпра, різноманіття природних умов зумовлюють те, що ріка, у цілому, багата на рослинний і тваринний світ. Серед живих організмів, які значною мірою визначають багатство Дніпра на флору та фауну, є водорості. На водозборі Дніпра зустрічаються і рептилії, або ж плазуни. Найпоширенішими є вуж звичайний, ящірка прудка, черепаха болотяна. Значно рідше зустрічається гадюка звичайна і мідянка звичайна, яких занесено до Червоної книги України. Численними за видовим різноманіттям є і птахи, яких налічується понад 400 видів. Варто зазначити, що Дніпро являє собою важливий екологічний коридор, яким відбувається поширення живих організмів: як рослин, так і тварин.

На сьогоднішній день водою річки користується 70 % населення України, що становить понад 30 мільйонів осіб, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 тисяч підприємств, понад 2 тисяч сільських господарств, 50 зрошувальних систем. Крім того, на Дніпро припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина річкових перевезень вантажів і пасажирів.

Великі потреби у воді господарського комплексу, а також нерівномірність стоку Дніпра зумовили те, що ріку в межах України поступово перетворили на каскад найбільших водосховищ України, а саме Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське. Велику кількість штучних водойм створено і на притоках ріки.

Слід підкреслити, що створення Дніпровського каскаду дало потужний поштовх економіці країни. В цілому, було досягнуто тих цілей, задля яких він створювався. Нині найважливішими сферами використання водосховищ є гідроенергетика, водне господарство, річковий транспорт, рибне господарство та рекреація.

Останнім часом використання Дніпровського каскаду є особливо важливим у сфері енергетики і роль Дніпра, як джерела енергії, має тенденцію до зростання. Це пов’язано зі значним подорожчанням цін на нафту, вугілля та газ. До того ж виробнича сфера держави характеризується значною енергоємністю, тому власні енергетичні ресурси, особливо відновлювані, набули великого значення. Певною мірою гідроенергетика стала важливою складовою енергетичної незалежності країни.

Стосовно гідроенергетики потрібно сказати і те, що важливим є не лише обсяг виробництва дешевої електроенергії, а і той факт, що гідроелектростанції Дніпровського каскаду мають велику маневреність. Здебільшого вони працюють у години пік, коли потреби в електроенергії є найбільшими. Окрім того, гідроелектростанції здатні швидко нарощувати потужність у разі виникнення нештатних ситуацій в енергосистемі.

Про зростання ролі гідроенергетики в національній економіці свідчить і той факт, що останнім часом усе більшою стає кількість діючих гідроелектростанцій на притоках Дніпра. Також зростання ролі гідроенергетики в національній економіці пов’язано і з тим, що використання води в інших сферах зменшилося. Зокрема, відбулося помітне зменшення водозабору для потреб сільського господарства і промисловості.

Про роль головної річки країни можна ще багато розповідати і ця роль в житті українців не перебільшена. Дніпро – не лише головне джерело водних ресурсів, а й символ могутності, нездоланності, впевненості та слави української землі.

Нагадаємо, щорічно, в першу суботу липня, в Україні відзначають Міжнародний день Дніпра. Святкування має на меті привернути увагу суспільства не лише до раціонального використання дніпрової води, а й до свідомого відповідального підходу до використання водних ресурсів держави в цілому.

Давайте всі разом будемо шанувати та оберігати наш величний й могутній Дніпро, без якого не можливо уявити Україну.

Ірина Данилова