Важливе місце для забезпечення господарських потреб серед штучних водойм України посідають водосховища.  

Цікаво, що таке водосховище?

Із самої назви зрозуміло, що водосховище – це штучна водойма, спеціально призначена для зберігання води. Проте, не зовсім ясно, для чого зберігати та використовувати цю воду.

Тож, все-таки, що таке водосховище? Як воно утворюється та з якою метою?

Необхідно зазначити, що водні ресурси по території України також розміщені нерівномірно, через що виникають труднощі з їх використанням у народному господарстві. Крім того, сезонні коливання рівня річок завдають збитки для господарської діяльності. Саме з метою нагромадження води і її подальшого використання та регулювання стоку річки протягом року і створено мережу водосховищ – штучних водойм різної місткості. Більшість водосховищ будують на річках, перегороджуючи їх долини греблями.

Найбільші водосховища України споруджено на річці Дніпро та Дністер. Так, Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське водосховища утворюють Дніпровський каскад, будівництво якого тривало майже півстоліття і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії та забезпечення водою населення України, судноплавства.

Київське водосховище, відоме ще як Київське море, утворено греблею Київської ГЕС в межах Київської та Чернігівської областей. Київське водосховище, об’єм якого становить 3,73 км³, заповнено водою у 1964-1966 роках. Слід зазначити, що створення Київського водосховища значно покращило умови судноплавства.

Канівське водосховище утворилося під час спорудження Канівської ГЕС та заповнено водою у 1974-1976 роках. Канівське водосховище, із загальним об’ємом 2,63 км³, є наймолодшим у каскаді водосховищ на річці Дніпро та омиває міста Київ, Українка, Переяслав та Канів.

Кременчуцьке водосховище – найбільше водосховище України, загальним об’ємом 13,5 км³. Водосховище було створено греблею Кременчуцької ГЕС на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаських областях та заповнено водою у 1959–1961 роках. Цікаво, що уперше ідея будівництва Кременчуцького  водосховища з'явилась ще в 1932 році та була обумовлена необхідністю вирішення енергетичних завдань, проте на той час витрати, пов’язані з будівництвом, були завеликі, тому від задуму відмовилися.

Кам’янське водосховище розташоване частково на територіях Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей в результаті будівництва Середньодніпровської ГЕС у 1963-1964 роках. Об’єм Кам'янського водосховища становить 2,45 км³. До 2017 року Кам’янське водосховище мало назву Дніпродзержинське.

Дніпровське водосховище, об’єм якого становить об'єм 3,3 км³, утворилося у 1932 році внаслідок будівництва Дніпровської ГЕС на річці Дніпро в межах Запорізької та Дніпропетровської областей. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, через руйнування греблі Дніпровської ГЕС. Повністю відновилось водосховище у 1948 році після відбудови греблі. Спорудження Дніпровського водосховища дозволило створити умови для судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище.

Каховське водосховище створено греблею Каховської ГЕС на річці Дніпро в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Водосховище, об’ємом  18,2 км³, було заповнено в 1955-1958 роках. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в містах Нікополь, Енергодар, Кам'янка-Дніпровська. Каховське водосховище є другим по величині в Україні.

Зі створенням водосховищ Дніпровського каскаду було розв’язано проблеми забезпечення водою населення, промисловості й сільського господарства, збільшення обсягу водоспоживання та більш рівномірного його розподілу протягом року, оскільки 70% об’єму стоку на Дніпрі припадає на час весняної повені, забезпечено роботу гідроелектричних, теплових та атомних станцій, водного транспорту, захист долини річки від катастрофічних повеней.

На початку 80-х років на річці Дністер у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях греблею Дністровської ГЕС було створено Дністровське водосховище, об’єм якого становить 2,0 км³.

Наявність водосховищ справляє позитивний вплив на господарську діяльність людини. За їх допомогою знижується ризик повеней, затоплення житлових будинків, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств; створюються каскади гідроелектростанцій для вироблення дешевої електроенергії без забруднення середовища; поліпшуються умови для ходу річкового транспорту, з’являється можливість експлуатації великих глибоководних суден; створюються рибницькі господарства; збільшується простір рекреаційних зон.

Крім того, попри штучність походження водосховищ, на їх акваторіях з часом сформувались унікальні природні екосистеми, всі компоненти яких тісно пов’язані між собою. Різноманітність та взаємодія даних екосистем визначають якість води у водосховищі та можливість багатофункціонального використання його водних ресурсів.

Проте, паралельно з гідробудівництвом та експлуатацією водосховищ постають проблеми збереження екологічної рівноваги у природі, а також комплексного використання заново утворених водних об’єктів  і територій, що межують з ними й підпадають під їх вплив.

Про те, як зберегти водойми та про основні принципи використання водних ресурсів водосховищ у наступних статтях.

Ірина Данилова