Ідея будівництва електростанції на Дніпрі була не лише інженерним, але й політичним викликом. У ті часи її називали «будівництвом століття», а символічне закладання фундаменту на початку листопада стало важливим кроком до нової ери індустріалізації. Навколо ДніпроГЕСу об’єдналися інженери, архітектори й будівельники з усього світу, адже масштаб і складність цього проєкту вражали.

На будівництві працювали інженери з різних країн: США, Німеччини, Канади. Разом вони створили унікальну гідроелектростанцію, що стала найбільшою в Європі. Величезні турбіни, розроблені американською компанією General Electric, здатні були генерувати потужність, що на той час здавалася майже фантастичною.

На момент запуску перших гідроагрегатів у 1932 році гідроелектростанція забезпечувала електроенергією низку нових заводів, сприяла розширенню металургійної промисловості й трансформувала сільське господарство. 

Потужність Дніпровської ГЕС на той час стала рекордним досягненням для Європи.

Сьогодні станція залишається символом могутності й інженерної майстерності. Її  історія — це історія сміливих рішень, які змінили ландшафт України, і перетворили дикий Дніпро на джерело світла, енергії та прогресу для поколінь.