Відкриваючи засідання, виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор, акцентував увагу на впровадженні інноваційних підходів, що дозволять поєднувати виробництво енергії зі збереженням природи, зокрема за допомогою нових технологій управління водними ресурсами, а також на необхідність створення і реалізації комплексних стратегій зеленого відновлення, які б враховували потреби місцевих спільнот і сприяли збереженню природних екосистем.

«Ми, як країна, яка хоче стати повноправним членом Європейського союзу, маємо думати і працювати по-новому. Це означає, що розвиток відновлювальних джерел енергії має здійснюватися відповідно до міжнародних стандартів і зобов’язань, які Україна взяла на себе і має відбуватися за принципом «жодної значної шкоди для довкілля». Маємо максимально враховувати питання, що стосуються виконання Україною зобов’язань щодо збереження біорізноманіття, адаптації до змін клімату тощо», - зазначив Богдан Вихор.

Головний спеціаліст відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Міндовкілля Віталій Жук зупинився на важливості збалансованого використання водних ресурсів для енергетичних потреб, зокрема необхідності розробки стратегій, які б сприяли збереженню природного біорізноманіття.

«Залежно від типу гідроелектростанцій, типу обладнання та розміщення, ГЕС і ГАЕС можуть впливати як на гідроморфологічні, так і на гідрологічні характеристики водотоків, на біорізноманіття, на структурно-функціональні характеристики водних об’єктів, або прибережних екосистем. Кожен об’єкт будівництва гідроенергетики необхідно оцінювати відповідно до національного законодавства та потенційних наслідків його реалізації. Повинна здійснюватися процедура Оцінки впливу на довкілля, яка спрямована на запобігання шкоди довкіллю, на охорону, раціональне використання і відтворення водних ресурсів», - підкреслив Віталій Жук.

Директор департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України Роман Кропивницький наголосив на ключовій ролі гідроенергетики у стратегії енергетичної безпеки та економічного розвитку України. Він підкреслив, що модернізація та реабілітація існуючих гідроелектростанцій є пріоритетним завданням для досягнення стабільного енергопостачання та зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв.

«Енергетика є важливою складовою всього економічного процесу в країні. Питання загального міксу в енергосистемі активно пов’язане з зобов’язаннями України по карбонному податку CBAM. Ми маємо розуміти яка в нас складова по СВАМ і наскільки розвиток гідроенергетики з точки зору відновлювальної енергетики може нам спростити відповідні вимоги», - зазначив Роман Кропивницький.

Заступник голови Держводагентства Ігор Гопчак акцентував увагу на важливості ефективного управління водними ресурсами для забезпечення сталого розвитку гідроенергетики. Він також наголосив на значенні міжвідомчої співпраці та координації зусиль різних державних органів, наукових установ і громадських організацій для розробки та реалізації ефективних стратегій управління водними ресурсами у період повоєнної відбудови.

«Вода є ключовим елементом для забезпечення потреб промисловості і населення, для функціонування багатьох систем, забезпечення сталого розвитку та глобальної безпеки. З повномасштабним вторгненням основна проблема полягає в тому, що руйнуються гідротехнічні споруди, зокрема, які відносяться до сфери управління гідроенергетики. Вони знаходяться на об’єктах, які регулюють, або здійснюють перерозподіл річкового стоку. Екологічна складова має бути основним пунктом при плануванні повоєнного відновлення. Мають бути враховані такі ключові принципи, як зелена відбудова та відтворення водних ресурсів», - наголосив він.

Заступник директора департаменту  з управління персоналом та соціальними питаннями Укргідроенерго Сергій Кучер у своїй доповіді на тему «Велика енергетика ХХІ століття: виклики та обмеження» акцентував увагу на перспективах розвитку великої гідроенергетики як ключового компонента енергетичної стратегії України. Він наголосив на важливості залучення інвестицій та міжнародного досвіду для реалізації масштабних проєктів, спрямованих на збільшення виробництва відновлюваної енергії. Особливу увагу було приділено питанням екологічної стійкості та мінімізації впливу на навколишнє середовище, що є пріоритетом у контексті сталого розвитку галузі.

«Перспективні напрямки розвитку гідроенергетики повинні включати розвиток прогнозування та моделювання наявності водного ресурсу по кожному водосховищу і, відповідно, максимально точне узгодження в добових графіках ГЕС потреб енергосистеми і наявності вільної води. Окрім того -впровадження на ГЕС технологій, що надаватимуть додаткові екосистемні послуги, а також впровадження технічних рішень щодо основного та допоміжного обладнання, що дозволять підвищити надійність гідроагрегатів при великій кількості перехідних режимів та циклів роботи в режимах підтримки нестійкої роботи СЕС в енергосистемі. Ще один аспект - продовження робіт зі створення системи безпечної експлуатації гідротехнічних споруд, а також модернізація водопропускного тракту гідротехнічних споруд і гідроагрегатів з метою збільшення ККД та зменшення негативного впливу на гідрологічний режим річок», - зауважив Сергій Кучер.

Начальниця відділу екологічного супроводу реалізації проєктів Укргідроенерго Оксана Гуляєва під час доповіді «Питання визначення екологічного стоку при експлуатації ГЕС» наголосила на критичному значенні дотримання екологічних норм при експлуатації гідроелектростанцій. Вона зупинилася на методологічному підході щодо встановлення екологічного стоку, підкресливши, що забезпечення екологічного стоку є ключовим для підтримки природного гідрологічного режиму, що в свою чергу впливає на здоров'я водних екосистем і якість водних ресурсів.

«Основний технічний документ, який дає розуміння що таке екологічний стік та як його використовувати при розробці планів управління річковими басейнами є керівництво №31 «Екологічний стік» Водної рамкової Директиви ЄС. Національні підходи та методи мають містити: елементи річкової екосистеми, опис процедури вибору методу з урахуванням виду водокористування, типу масиву поверхневих вод, а також наявних моніторингових даних. Окрім того -  вимоги до даних, які необхідні для визначення екологічного стоку та вимоги до моніторингу й звітування перед компетентними органами. І, насамкінець, вимоги щодо забезпечення прозорості методологій та результатів для всіх зацікавлених сторін, включаючи водокористувачів», - зазначила Оксана Гуляєва.

На форумі також йшлося про передові технології та методи, які можуть бути застосовані для вдосконалення інфраструктури великих ГЕС. Особливу увагу було приділено обговоренню умов, за яких малі гідроелектростанції можуть вважатися сталими та екологічно безпечними.

Результати зустрічі будуть використані для розробки планів, політик та проведення експертних дискусій, спрямованих на «зелене» відновлення України. Ці напрацювання стануть основою для майбутніх ініціатив у сфері гідроенергетики, які поєднують енергетичну ефективність з екологічною відповідальністю.

Пресслужба Укргідроенерго