Все буде Україна!

Економічна ефективність змін у проекті будівництва першої черги Дністровської ГАЕС

Економічна ефективність змін у проекті будівництва першої черги Дністровської ГАЕС

09-08-2016
Економічна ефективність змін у проекті будівництва першої черги Дністровської ГАЕС

Проект «Будівництво першої черги Дністровської ГАЕС в складі трьох гідроагрегатів» складається з 4-х пускових комплексів. Результатом завершення робіт на 1-3 пускових комплексах є здача в експлуатацію трьох гідроагрегатів станції.

До четвертого пускового комплексу належить виконання робіт по забезпеченню заходів безпеки незавершених будівництвом споруд та будівель. Так як термін будівництва гідроагрегатів 4-7 на сьогодні не визначено і строк між вводом в експлуатацію першої черги ГАЕС у складі 3-х агрегатів і пуском агрегатів №№ 4-7 може бути достатньо довгим, для підтримання незавершених споруд в безпечному стані до добудови ГАЕС в обсязі 7-ми гідроагрегатів проектом передбачено заходи по їх безпеці.

Заходам безпеки підлягають споруди водоприймача, водовипуску та підземного комплексу (підвідні водоводи № 5-7, опускні колодязі та шахти гідроагрегатів № 4, 5).

Також до четвертого пускового комплексу належать роботи зі спорудження нижньої водойми.

Проект Дністровської ГАЕС в складі Дністровського каскаду був розроблений інститутом «Укргiдропроект» в 1984 році і фактично в тому ж році було розпочато будівництво основних споруд станції.

В силу різних політичних та відповідно економічних причин будівництво то прискорювалось, то фактично призупинялося.

Мінпаливенерго України в 1996 році звернулось до Свiтового банку з проханням про одержання позики на будівництво ДнГАЕС, i виходячи з розмiрiв можливої позики, Свiтовий банк запропонував виділити I-у чергу Дністровської ГАЕС у складі 3-х агрегатів. В 2005 році ВАТ «Укргiдропроект» було розроблено проект будівництва першої черги ГАЕС в складі 3-х агрегатів, а через чотири роки у грудні 2009 р. був прийнятий у дослідно-промислову експлуатацію перший гідроагрегат з послідуючим введенням першого пускового комплексу в 2010 році.

В зв’язку з трагічними подіями на Саяно-Шушенскій ГЕС 2009 року, проект будівництва  першої черги Дністровської ГАЕС в складі 3-х агрегатів було уточнено. Дане корегування  проекту включило в себе ряд заходів з  підвищення надійності та безпеки гідротехнічних споруд.

В 2013 році було виконано корегування уточненого проекту в зв’язку з прийняттям рішення про добудову верхньої водойми Дністровської ГАЕС до повної проектної готовності.

У 2014 р. був прийнятий у експлуатацію другий гідроагрегат з послідуючим введенням другого пускового комплексу.

При роботі ГАЕС в умовах повної готовності верхньої водойми за рахунок  збільшення напору підвищилися показники енерговіддачі.

Експлуатація Дністровської ГАЕС в зимовий період 2014 - 2015 рр. при повній готовності верхньої водойми показала необхідність регулярного спрацювання частини резервного об’єму на вимогу Об’єднаної Енергосистеми (ОЕС) України. Це пов’язано з дефіцитом маневрових потужностей та загостренням проблеми регулювання графіку навантажень в ОЕС України.

На початку 2015 року на замовлення ПАТ «Укргідроенерго» інститутом ПАТ «Укргідропроект» розглянуто доцільність добудови нижньої водойми до повної проектної готовності. Згідно з результатами розрахунків економічної доцільності завершення будівництва нижнього водосховища до повної проектної готовності, прибуток при роботі в умовах оптимізованої експлуатації після завершення будівництва  становить 3,500 млрд. грн., тобто приріст становить 1,268 млрд. гривень. Порівнюючи отримані результати з капіталовкладеннями, які становлять 1,151 млрд. грн., можна припустити, що навіть з урахуванням податків та інших витрат отримуємо абсолютну ефективність від добудови буферного водосховища.

Також маючи збільшений час використання потужності Дністровської ГАЕС для регулювання графіка навантажень і перетікань в енергосистемі, регулювання частоти, виконання аварійного резерву, ми додатково отримаємо економію палива для ТЕС за рахунок більш оптимальних режимів роботи енергоблоків ТЕС, а також значну економію природного газу за рахунок зменшення пусків енергоблоків ТЕС, що беруть участь в добовому регулюванні енергоспоживання.

На підставі проведеного попереднього економічного обґрунтування доцільності добудови нижнього водосховища ПАТ «Укргідроенерго» доручило ПАТ «Укргідропроект» виконати корегування Уточненого проекту першої черги Дністровської ГАЕС в складі 3-х агрегатів 2013 року з врахуванням обсягів робіт з добудови нижнього водосховища.

Отримані результати розрахунків підтверджують високу стійкість проекту до коливань факторів ризику та засвідчують абсолютну ефективність добудови буферного водосховища. Так, наприклад, робота кожного з гідроагрегатів Дінстровської ГАЕС (потужністю 324 МВт) дозволяє заощаджувати щодоби 100 тис. м3 газу та 1000 тонн вугілля, за рахунок зменшення пусків та покращення ККД енергоблоків ТЕС.

Міненерговугілля, керуючись попередньо наданими висновками профільних організацій та установ, нещодавно погодило підписання договору генерального підряду з Консорціумом «Науково-виробниче об’єднання «Укргідроенергобуд» на виконання  робіт із завершення будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.  Дану інформацію оприлюднено на сайті Національної Комісії з цінних паперів і фондового ринку.

НВО «Укргідроенергобуд» виконував функції генерального підрядника будівництва першої черги Дністровської ГАЕС з березня 2011 року за результатами проведених відкритих торгів. За цей час було введено в експлуатацію перший, другий пускові комплекси, завершено будівництво та вводиться в експлуатацію третій пусковий комплекс. Відповідно до умов контракту НВО «Укргідроенергобуд» несе гарантійні зобов’язання щодо побудованих та введених об’єктів. Для продовження будівництва дана генпідрядна організація має необхідну кількість спеціалістів з усіх напрямків виконання робіт, володіє необхідними машинами і механізмами для здійснення будівництва та монтажу обладнання, має укладені контракти з усіма фаховими субпідрядними організаціями. Також володіє необхідними складськими приміщеннями та розвиненою інфраструктурою. 

Відповідно зміна генеральної підрядної організації на завершальному етапі будівництва могла б призвести до ряду значних технічних ускладнень, півищення кошторисної вартості, а також збільшенню терміну виконання робіт. Крім того при зміні Генпідрядника постане питання про розподіл відповідальності за якість вже виконаних робіт та незавершеного будівництва.

Варто зазначити, що деякі публікації, що останнім часом з’явились в пресі некоректно відображають діяльність Компанії та не відповідають дійсності. Тому звертаємо увагу ЗМІ, що під час підготовки публікацій стосовно процесу будівництва даного об’єкту варто використовувати коментарі фахівців галузі.

Поділитися: