- Михайле Григоровичу, розкажіть, будь ласка, з чого складається робочий день електрослюсаря гідрогенеруючого підприємства?
- На початку дня ми отримуємо завдання від майстра електротехнічного цеху. Кожного ранку він їх розподіляє між співробітниками і, відповідно до запланованих робіт, формує бригаду спеціалістів з потрібними навичками. Якщо завдань багато - формується декілька бригад, щоб роботи виконувались одночасно.
- Що саме входить до обов’язків електрослюсаря на гідроелектростанції?
- Як відомо, обладнання краще підтримувати у робочому стані, аніж екстрено ремонтувати. До кола моїх безпосередніх обов’язків входить здійснення поточних ремонтів та експлуатаційне обслуговування основного та допоміжного електроустаткування, а саме гідрогенераторів, силових блочних трансформаторів, трансформаторів власних потреб, високовольтних вимикачів та роз’єднувачів, електродвигунів тощо.
Щодня на Каскаді Київських ГЕС і ГАЕС проводиться експлуатаційне обслуговування електроустаткування, а також різні регламентні роботи і поточні ремонти, під час яких замінюються зношені деталі. Тут і починається моя робота: мене разом із бригадою допускають на визначене майстром обладнання, що проходить завчасну підготовку (знеструмлене та заземлене, ред). В процесі ремонту ми звертаємо увагу на стан усіх елементів електроустаткування та, за необхідності, усуваємо пошкодження. Варто зазначити, що ми ніколи не допускаємо ситуацій, аби обладнання повністю вийшло з ладу. У нас є річний графік ремонтів обладнання, згідно з яким вони здійснюються. У кожного обладнання є паспорт, де вказано регламент робіт, а також періодичність ремонтів. Також ми працюємо згідно з нормами щодо ремонтів та обслуговування обладнання електростанцій і правилами технічної експлуатації, з огляду на які і формуємо графік. Тож є звітність щодо усіх проведених ремонтів, де розписано що саме було зроблено і в які дати ці ремонти були проведені. За таких умов ризик пошкодження техніки мінімальний.
- З якими викликами стикаєтесь у вашій роботі?
- Для того, щоб розібратись у цій специфічній сфері, на мою думку, потрібно не менше п’яти років досвіду. Тільки після цього починаєш розумітися на темі. Після прийому на роботу працівник проходить усі необхідні інструктажі, далі - навчання, потім - випробувальний термін і лише після цього його допускають безпосередньо до роботи. На режимному підприємстві є низка особливих вимог і не дарма: від нас залежить не тільки безпечна робота станції, а й безпека людей. Я працюю вже 13 років і хочу сказати, що з викликами ми тут стикаємося постійно. На станціях після реконструкції встановлюється сучасне закордонне обладнання, тому маємо вчитися і постійно «прокачувати» знання. Особисто я проходив навчання і на українських заводах-виробниках, і на закордонних, наприклад у Швейцарії.
Особливість роботи також полягає у тому, що є аварійні ремонти. Будь то вихідний день, чи ніч, ми маємо забезпечити стільки бригад, щоб проблема була вирішена у найшвидший термін. Якщо для цього потрібна цілодобова робота у декілька змін підряд – все буде зроблено.
- Часто бувають такі ситуації ?
- За останні роки дуже рідко. Це -результат пильної уваги до кожної деталі та відповідність кожному пункту планових ремонтів обладнання.
- Чи можете назвати свою роботу небезпечною?
- Звичайно! Це - роботи підвищеної небезпеки. На будь-якій електростанції небезпека є і пов’язана вона з підвищеною напругою. До того ж є обладнання, яке розташоване на висоті. Це також додає ризиків. Обов’язково треба дотримуватись усіх норм та правил техніки безпеки і все буде добре. Я люблю свою роботу. Вона сама по собі дуже цікава, адже це - постійний пошук непростих рішень, творчий підхід до вирішення складних завдань та обмін досвідом з колегами. У цьому аспекті важливим є колектив, адже кожен у бригаді хоч і має досвід у певній сфері, проте має бути універсальним фахівцем, взаємозамінною одиницею. Тут без взаємодопомоги та особистого контакту ніяк… Бригада ‒ це родина.
- Порадьте молоді, яка зацікавлена у здобутті освіти за напрямком «гідроенергетика», куди піти навчатись, щоб працювати електрослюсарем на ГЕС?
- В Україні, на жаль, немає профільного закладу освіти саме для електрослюсарів з ремонту електроустаткування гідроелектростанцій. Наприклад, я навчався у школі радіо та електроніки в Києві, якої вже немає. Хочу зазначити, що якщо у людини є базові знання з електротехнічного устаткування, вона може приходити до нас на станцію – специфічні знання, які стосуються саме роботи гідроелектростанцій, ми дамо.
Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС
Читайте також:
Каскад Київських ГЕС і ГАЕС: чого чекати киянам від весняного водопілля?
Історії мешканців столиці, які працюють на Київській ГЕС
Більше півстоліття надійної роботи Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС
- 113