Юрій разом з колегами брав активну участь в ліквідації наслідків ворожих обстрілів на станції та подальших відновлювальних роботах, проявивши неабиякий професіоналізм та стійкість. 

Понад 19 років Юрій працює на станції. Розпочав гідроенергетичний шлях у 2004 році електромонтером з ремонту апаратури, релейного захисту й автоматики. 

Згодом йому було присвоєно кваліфікацію інженера, а у 2023 - провідного інженера групи технологічної автоматики цеху комп’ютерних технологій, релейного захисту, зв’язку Канівської ГЕС. 

«Захоплення технікою у мене від дідуся. Він мав золоті руки й любив ремонтувати різне електрообладнання. Мені теж подобається працювати з різною технікою та апаратурою, тому після закінчення школи я вступив до Черкаського політехнічного технікуму на спеціальність електрифікація і автоматизація с/г. Вперше потрапив на Канівську ГЕС, коли мене направили проходити виробничу практику. Пам’ятаю, що хотілося все побачити та вивчити, а під керівництвом гарних наставників дні пролітали швидко. І вже тоді я вирішив, що хочу працювати на Канівській ГЕС», - ділиться Юрій Олександрович. 

«Добре, коли досягається омріяне, та якби не ця клята війна! У грудях стискає від болю, від прочитаних новин, і в думках не вкладається, як можна бути нелюдами й вбивати та нищити все те, що робилось для блага людей. Кажуть -  металу не болить, це не правда. Понівеченому ворожими ракетами - болить, тільки сказати не може. Та ніхто й ніщо не змусить нас опустити руки. Ми працюємо, і допоки живі, й надалі будемо працювати та підтримувати наших захисників. Працювати зараз складніше, ніж до війни, але усвідомлення важливості моєї роботи надає сил та піднімає бойовий дух», - поділився  гідроенергетик.

 
Пресслужба Канівської ГЕС