— Який зараз стан справ з обладнанням гідроелектростанцій?

— Як і кожен рік ми проводимо ремонти та реконструкцію обладнання з метою його  подальшої ефективної і безперебійної експлуатації, зокрема і в осінньо-зимовий період. Наразі у нас в ремонті 36 агрегатів (станом на 01.08.2023 – ред.), які  проходять реконструкцію, капітальний та  поточний ремонти. Ми плануємо, що на початок опалювального періоду в ремонті будуть залишатися 20 агрегатів, а до 31 грудня – 9 агрегатів.

Ми були вимушені змістити по часу початок підготовки до ОЗП, оскільки цьогоріч у нас було тривале водопілля, яке почалося на початку лютого і закінчилося у червні. В цей період нам ніхто не дозволив би виводити обладнання в ремонти.

— Ще й при сьогоднішньому дефіциті…

— Так, але окрім дефіциту, треба враховувати, що наша система незбалансована, ми сьогодні працюємо на межі. 

Наші технічні спеціалісти та інженери слідкують за станом обладнання 24/7. Після наради з усіма головними інженерами станцій ми дійшли висновку, що сьогоднішній режим роботи гідроагрегатів перевищує допустимі параметри. До чого це призведе?  До більш швидкого зносу ресурсу, не буде 30 чи 40 років (проектний строк експлуатації гідроагрегату – ред.), а буде 15 років. Особливо ми не хочемо, щоб це відбувалося з агрегатами Дністровської ГАЕС. Зараз ми готуємо відповідне звернення до НЕК «Укренерго». 

Про що йде мова? Диспетчер дає команду «Завантажитися» і через 5 хвилин «Розвантажитися». Агрегату, щоб зупинитися, треба близько 20 хвилин. Таким чином він не зупиняється, а вже має крутитись в інший бік. Відтак ми маємо високий рівень зношення ресурсу нашого обладнання.

Ми розуміємо, що енергосистема – дуже розбалансована і ми маємо дбайливо ставитися до обладнання.

— Чи вистачить нам води для проходження ОЗП у світлі відсутності Каховського водосховища?

— Воно не має стосунку до цього питання. Ми втратили саму станцію – це 343 МВт генеруючої потужності.

В попередні роки ми пропускали через каскад ГЕС на Дніпрі, навіть коли були посухи, 350 куб м/с, навіть якщо природний потік був 120 куб м/с. Це був екологічний пропуск. Враховуючи поточну ситуацію у Херсонській області, в цьому році ми плануємо спрацьовувати 500 куб м/с, щоб пом’якшити наслідки екологічної катастрофи.

— Який рівень заборгованості перед вами з боку НЕК «Укренерго»?

— Цього року ми бачимо критичну ситуацію щодо розрахунків за надані допоміжні послуги. Минулого року вони були оплачені, а в цьому є борг 1,3 млрд грн і ще 6,1 млрд грн – це борг на балансуючому ринку. Наприкінці минулого року заборгованість «Укренерго» на балансуючому ринку була 5,5 млрд грн. Тобто накопичено перед нами 7,4 млрд грн боргу за півроку. Це при нашому прогнозному доході на рівні 33 млрд грн. Це великі кошти! Більше того, надані послуги формують нам дохід, з якого ми маємо сплатити податки, не отримуючи реальних коштів.

Минулого року були доходи від продажу перетину на експорт, з яких половину віддали на покриття боргів на балансуючому ринку. Цього року експорту було мало, а в подальшому – його або зовсім не буде, або буде дуже мало. 

— Якщо в «Укренерго» буде недостатньо доходу від продажу перетину, як же тоді гасити борги перед вами? 

— Ми звернулися до акціонера (Кабінету міністрів – ред.), щоб розглянути питання зростання заборгованості, бо, як правило, дуже багато підприємств не розраховуються. «Укренерго» не може відключити певних боржників через війну, заборгованість накопичується, більш того, деякі підприємства на західній та в центральній частині України теж починають не платити. Необхідно зробити перелік тих підприємств, які дійсно не можуть платити і які не можна відключати, а всіх інших – треба просто відключити.

— Інструмент відключень у нас не застосовується належним чином, якби він працював як належить…

— Ми б не накопичили таких боргів. Разом з цим, треба знаходити компенсацію з бюджету для тих споживачів, які не можуть сплачувати. З одного боку, ми субсидуємо ПСО, а з іншого – ще й підприємства, які не платять – це вже забагато.

— Чи є в уряді бачення, що все-таки треба відключати недобросовісних споживачів?

— Зараз ми це питання опрацьовуємо, воно активно обговорюється на штабі з підготовки до ОЗП. Ситуація наступна: якщо когось відключити, буде багато невдоволених. Якщо це східні та південні регіони – то ми розуміємо, якщо це центр або захід України – треба швидко приймати рішення.

— Щодо ПСО. Яку суму «Укргідроенерго» має сплачувати «Гарантованому покупцю»?

— На сьогодні ми вже сплатили 13-14 млрд грн за 6 місяців цього року і сума  послуги постійна зростає. Для порівняння, за весь 2022 рік ми сплатили 17 млрд грн. 

В «Укргідроенерго» немає заборгованості перед «Гарантованим покупцем». Майже 50% виробленої гідроелектростанціями електроенергії передаємо «Гарантованому покупцю». Але виникають суто юридичні питання щодо передачі цієї електроенергії в рахунок авансування послуги. Ми передаємо електроенергію вчасно і навіть з перевищенням плану, але у «Гарантованого покупця» є можливість виставляти нам претензії щодо несвоєчасної сплати авансів на послугу ПСО, які потрібно сплачувати подекадно, а акти за передачу енергії оформлюються раз в місяць з затримкою в 15-20 днів.        

— З 1 червня була піднята ціна на електроенергію для населення. Це якось покращило ситуацію?

— Поки компанія цього не відчула, ще не пройшов тривалий період. Було піднято тариф для населення, але знову ж таки піднявся тариф на передачу, тобто ми більше починаємо сплачувати НЕК «Укренерго».

— Ще підняли прайс-кепи.

— Так, але одночасно опустили нижній прайс-кеп (до 10 грн/МВт-год – ред.). Це дискусійне питання, адже ви можете продати електроенергію за мінімальною ціною, а ПСО з неї все одно треба заплатити. Ми пропонували, що нижній прайс-кеп має бути на рівні собівартості «Енергоатома». Є, наприклад, 1,3 грн/кВт-год – давайте встановимо таку ціну. Прайс-кепи – це не догма, подивимося, як буде розвиватися ситуація, їх можна переглянути.

— Чи підтримує компанія об’єднання нашого спотового ринку електроенергії з країнами ЄС, так званий market coupling?

— Підтримує. Я чую багато думок від депутатів за лібералізацію ринку, і вони говорять, що «Укргідроенерго» проти лібералізації, адже ми були проти зниження прайс-кепів до мінімального рівня. Я за повну лібералізацію ринку, однак вважаю, що якщо ми опустили нижні прайс-кепи і теплова генерація говорить, що ціна 4,5 грн/кВт-год для них хороша, тоді всі учасники ринку мають виконувати ПСО. Не тільки дві державні компанії. 

Якщо лише ці дві компанії будуть покривати ПСО, а інші будуть просто за лібералізацію ринку і заробляти гроші, то я вважаю, що це неправильно. Можна знайти механізми, але кожен має сплатити якусь частку. Ми все одно рано чи пізно прийдемо до цього.  

— Розкажіть про проект відновлення Каховської ГЕС. Ви зазначили, що інститут «Укргідропроект» готує проект з будівництва перемичок зверху та знизу за течією Дніпра.

— Зараз багато хто знецінює складність цих тимчасових гідротехнічних споруд, говорять, що це просто треба насипати землі. Насправді це дуже складна гідроспоруда. Більше того, ми не знаємо, що відбулося на дні Дніпра, наскільки великий гідророзмив утворився після вибуху. Після вибуху течією вже було змито два прольоти греблі.

Тимчасова гідротехнічна споруда матиме внизу ширину 150 м, вгорі – 15 м, висоту – 15-18 м і довжину - 750 м. Коли вона буде примикати до греблі, там мають бути металеві шпонти. Ця споруда має стати тимчасовою греблею, яка має простояти 7 років, і на ній буде шляхопровід. 

— Як під час будівництва відвести воду, адже річка постійно тече?

— Ми можемо на частині греблі, що вціліла, відкрити два затвори і пропускати 500 куб м/с. 

Загалом, це буде складний проект, спочатку треба буде збудувати тимчасові греблі знизу і зверху, потім осушити ділянку річки, потім провести геологічні дослідження дна. Якщо був дуже сильний розмив, наприклад, вода вимила 30-40 метрів дна, тоді можливо будівлю станції треба буде перемістити. 

Ситуація ускладняється тим, що ми не лише не знаємо в якому стані дно, але й і в якому стані потерна (спеціальний тунель, який проходить в споруді греблі – ред.). Цей тунель слугував для технічного огляду будівлі греблі і він проходить ближче до дна. Після вибуху він був повністю затоплений, в якому він стані в збереженій частині греблі – невідомо. Могли піти мікротріщини, тоді треба йти іншим шляхом і робити пропуск води через шлюз. 

Тому треба пропрацювати багато аспектів тільки для того, щоб вивчити ситуацію і зрозуміти яким шляхом рухатися. Такого досвіду ніхто не мав! 

Перш за все нам треба збудувати верхню тимчасову гідроспоруду, накопичити воду і відтворити водосховище, оскільки це вирішить питання дефіциту води в трьох областях, питання зрошення для сільського господарства, водозабезпечення для ЗАЕС, для Криму, і річка Дніпро зможе стати судноплавною. Будівництво верхньої тимчасової гідроспоруди можливе після деокупації території і зміщення лінії фронту. У нас є проектанти, будівельні компанії, які можуть все це збудувати.

— Що Ви можете сказати про фінансування такого проекту? Оскільки перемички та ГЕС будуть створювати не лише бізнес для «Укргідроенерго», але й виконувати багато загальних функцій, можливо, держава, донори могли б розглянути варіанти допомоги?

— Ми розуміємо, що бюджет на сьогодні переобтяжений. Якщо з «Укргідроенерго» зняти ПСО, ми самі відбудуємо станцію. Ми за рік сплачуємо за спеціальними обов’язками близько 20 млрд грн, за декілька років роботи без спеціальних обов’язків ми матимемо кошти, щоб збудувати станцію. Більше того, з коштів, інвестованих у будівництво, ми сплатимо податки. З 20 млрд грн ми сплатимо 50% у вигляді податків. Маючи власні кошти можна з упевненістю працювати, будувати і не чекати фінансової допомоги від когось.

— Про які економічні збитки від втрати Каховської ГЕС ми вже можемо говорити?

— Ми втратили станцію потужністю 343 МВт, вона в рік виробляла 1,2-1,5 млрд кВт-год, що в середньому відповідає втратам на рівні 4,5 млрд грн у  рік. Крім того, треба додати вартість самої станції, мостового переходу, залізниці, газогону, які треба відновити. 

Екологічні наслідки, збитки для сільського господарства можна порахувати через рік. Я думаю, це будуть десятки мільярдів євро. Сьогодні ми можемо порахувати невироблену електроенергію і балансову вартість станції, яка складала приблизно 500 млн євро.

— Чи подавала компанія якісь проекти для фінансування з Фонду відновлення енергетики, яким управляє Міненерго?

— З цього фонду закуповуються два трансформатори на одну із станцій, на сьогодні проводяться тендерні процедури.

— Зараз багато інвесторів говорять про доцільність запровадження в Україні військового страхування. Такий інструмент, наприклад, може запропонувати Світовий банк. Застрахований інвестор може отримати 90% вартості капітальних інвестицій в об’єкт, який був знищений війною. Чи підтримуєте ви запровадження такого інструменту?

— З таким сусідом, як у нас, підтримую на 100%. Ми ж бачимо, що ракети літають по всій території України. Більшість збиваємо, а можемо десь щось не збити, тому я вважаю, що страхування необхідне як і на збудований об’єкт, так і на об’єкти на етапі будівництва. Інвестор має мати страховий поліс під час будівництва. Він збудував об’єкт на 80-90%, прилетіла ракета і знищила його. Що тоді робити?

Страховий поліс дасть можливість швидше відновлюватися і реалізовувати проекти, інвестори не будуть боятися вкладати кошти. Якщо об’єкти будуть страхуватися, ми набагато скоріше знайдемо інвесторів. Ми без цього не обійдемося, і треба потужний фінансовий партнер або їх група – Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ тощо.

— Нещодавно приймалася Енергетична стратегія, яка передбачала левові частки атомної та відновлюваної генерації. Який, на Ваш погляд, має бути енергетичний баланс? Який має бути підхід до прийняття стратегій?

— За 14 років керівництва компанією я бачив багато стратегій. Президент України зазначив, що Україну необхідно зробити хабом, наприклад, аграрного бізнесу. Також обговорювалася і енергетика. В першу чергу мається на увазі найбільші в Європі підземні сховища газу. Також подумали, чому б не розширити цей енергетичний хаб, наприклад, за рахунок водню, який хочуть європейці. 

Що стосується часток тої чи іншої складової, перше, що нам потрібно – це інвестор. Що потрібно для інвестора? Це зрозумілі правила. Не має бути перехресного субсидіювання, ринок має бути прозорим і відкритим. Тоді не потрібно буде інвестору показувати, за який період він окупить проект, він сам побачить за скільки він його окупить і порахує. 

Інвестор в Європі бачить, що станція коштує, наприклад, мільярд євро. Він прорахує окупність цього проекту. 

— Тобто правильніше не написати план скільки і чого має бути, а просто створити правила і далі бізнес вже сам створить той енергетичний мікс, який потрібен.

— Так, правила – це перше, далі – це безпека, страхування. Це ті компоненти, за яких інвестор розуміє, що він убезпечений. Інвестор не побудує зайві, незадіяні потужності. Також буде певний план розвитку економіки і відповідно до нього буде зрозуміло, скільки і чого треба збудувати.

Я бачив розрахунки до сьогоднішньої стратегії. Відповідно до них, в 2030 р. у Польщі буде дефіцит електроенергії на рівні приблизно 23%, також прогнозується дефіцит в Угорщині, Чехії, Румунії та інших постсоціалістичних країнах. 

Добре, що ми маємо розрахунок, але, на мою думку, в нинішніх умовах досить складно передбачити все до 2050 року, 5-10 років – це більш реальний прогнозований період. 

В цю стратегію увійшли всі проекти «Укргідроенерго», але мені здається, що треба розробити більше інструментів для інвестора.

Дмитро Сидоров, Енергобізнес