Її робочий день — це постійний рух на відкритому повітрі. За будь-якої погоди вона оглядає шви та секції споруд, тримаючи в руках польовий журнал і спеціальні інструменти. Один із головних помічників у роботі — щілиномір. Ці двомаркові пристрої служать для відстежування як поводяться стики між секціями під тиском води чи через зміну температури. Світлана знає кожну таку «мітку» і помічає найменші коливання, які для стороннього ока залишаються невидимими.
Сама Світлана Петрівна каже, що такий ритм їй до душі: «Наша робота багатогранна, завдання постійно змінюються залежно від сезону чи рівня води. Мені подобається цей професійний рух і те, що я не прив’язана до кабінету».
Найвідповідальніший період настає під час весняного водопілля. Коли Дніпро наповнюється, рівень води у водосховищах змінюється стрімко, і Світлана фіксує показники значно частіше. Ці записи в її журналі стають основою для аналізу, який проводять інженери філії.
Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС
- 51