Відданий своїй професії та колективу, Анатолій обслуговує крани верхнього та нижнього б’єфу, машинну залу, насосні станції та інші об’єкти на станції, забезпечуючи їх безперебійну роботу. Проте, поза роботою він — талановитий художник і музикант. Захоплення живописом з'явилося у нього ще в юності. Закінчивши Вінницьку художню школу, митець завжди відчував потяг до мистецтва, але повернутися до цієї пристрасті зміг лише у 2018 році. Після відвідування чергової виставки в обласному центрі він спонтанно придбав усе необхідне для живопису і з того часу не припиняє писати картини.

«Я багато років думав про те, щоб повернутися до живопису. Одного разу раптом усвідомив, що життя швидко минає, і якщо не зараз, то ніколи. Тепер моя мрія — організувати власну виставку», — ділиться Анатолій.

У вільний час він відвідує художні музеї та виставки, часто мандрує природою, яка надихає його на нові картини. Анатолій також музикант: грає на бас-гітарі, ритм-гітарі та барабанах, продовжуючи сімейну традицію, адже його батько був музикантом, а мати — вишивальницею. Картини Кравченка неодноразово займали призові місця на тематичних виставках, що проводяться на станції. Окрім цього, він є активним учасником аматорського колективу та бере участь у підготовці святкових заходів.

«Робота слюсара та творчість чудово поєднуються, — розповідає він. — Колектив і робочий процес надихають мене на створення нових робіт, а творчість заряджає енергією для роботи».

Так, Анатолій Кравченко живе на перетині двох світів: технічної точності і мистецького натхнення, доводячи, що ніколи не пізно слідувати своїм мріям.

Пресслужба Дністровської ГЕС