Моя рідна земля під вогнем, але серце — зі світлом

Раїса Загурська прийшла на роботу молодим спеціалістом після закінчення торговельного технікуму. Але на досягнутому не зупинилась — у 50 років здобула вищу освіту за спеціальністю «Економіка підприємств» у Чернівецькому національному університеті. Її професіоналізм та відданість справі були відзначені званням «Почесний працівник Укргідроенерго».

Раїса — енергійна та ініціативна людина з активною життєвою позицією. Понад 30 років вона була членом профспілкового комітету, депутатом міської ради, членом Чернівецької обласної профспілки енергетиків. Вона не лише відповідальний працівник, а й натхненниця святкового життя станції. Займалася організацією свят, була ведучою, декламувала вірші, брала участь у конкурсах, пісенних і театральних виступах, які разом із колегами готувала для внутрішніх корпоративних заходів. Ці вміння вона почала розвивати ще в школі, де була постійною ведучою вечорів. У шкільні роки доньок очолювала батьківський комітет, а нині є членом правління садового товариства.

Раїса Загурська — не лише професіонал, а й людина великої душі. Вишила сорочки своїм донькам власноруч, передаючи тепло і любов у кожному стіжку. Хоча доньки не пов’язані з енергетикою, одна з них працює в оборонній промисловості, а от внук продовжує енергетичну династію, працюючи в групі інформаційних технологій служби релейного захисту та автоматики.

Зараз Раїса з болем говорить про події в Україні. Особливо болісно їй згадувати рідну Запорізьку область, де вона народилась. Колись вона щороку їздила до рідного Запоріжжя — відвідувала батьківську домівку, доглядала могили рідних. Нині ця територія під окупацією та постійними обстрілами.

«Мені боляче усвідомлювати, що моя рідна Запорізька область знаходиться під окупацією, щодня піддається обстрілам, руйнуються будинки, страждають люди. Хвилююсь за Дніпровську ГЕС, яка завжди була гордістю нашого краю. Ми перш за все показували її гостям як символ сили та розвитку. Але я вірю, що настане день, коли всі окуповані землі буде звільнено, завершиться війна і ми знову повернемося до мирного життя і мирної праці», — з надією ділиться Раїса Загурська.