
34 роки тому він вперше переступив поріг станції — тоді ще студент СПТУ, що проходив виробничу практику. І закохався у це місце. Мрія залишитися тут здійснилася. Олександр почав працювати на ГЕС і, за його словами, не жалкував про це жодного дня.
«У далекі 90-ті я переймав досвід у висококваліфікованих гідроенергетиків Кременчуцької ГЕС — Володимира Сергієнка, Михайла Новоселецького, Василя Добробатька. Вони навчили головному: безперервно вдосконалюватись і вміти застосовувати знання на практиці», – згадує Олександр Іванович.
Сьогодні він – досвідчений фахівець, якому довіряють найскладніші завдання з ремонту та реконструкції електротехнічного обладнання. Його добре знають як надійну людину, яка не втрачає оптимізму навіть у найважчі моменти.
«Після ракетних ударів по станції Олександр Яріш підтримував колег, знаходив потрібні слова, щоб підняти наш дух. Було складно морально й психологічно дивитись на руйнації, проте його спокій і впевненість тоді для нас були як ковток повітря», – розповідає майстер електроцеху Іван Вільгота.
Олександр Яріш переконаний: «Не важливо, яку саме посаду обіймаєш – кожен, хто нині працює на енергетиці, несе відповідальність перед країною. Для мене ця місія надважлива».
Пресслужба Кременчуцької ГЕС
- 55
