Для розуміння екологічних наслідків трагедії вчені Херсонського державного аграрно-економічного університету провели комплексне науково-соціологічне дослідження, яке охопило територію площею близько 11 мільйонів гектарів, включаючи зону колишнього Каховського водосховища, Дніпровсько-Бузької естуарноїсистеми, прилеглих зрошуваних земель та узбережжя Чорного моря.
Аналіз проводився з використанням супутникових даних Sentinel-2, Sentinel-3, Landsat 8–9 та результатів польових обстежень.
Основні екологічні наслідки:
Осушення водосховища та деградація природних екосистем
● Наприкінці вересня 2023 року площа території, вкрита рослинністю, становила 52,4 тис. га. Весняна повінь 2024 року тимчасово затопила близько 70% осушеного ложа, що призвело до зростання рослинного покриву до 135 тис. га (з них 48 тис. га — деревовидна рослинність, 87 тис. га — болотна та лучна з осередками чагарників).
● У липні 2024 року через аномальну спеку (+40,5–42°С) і відсутність опадів почалося погіршення вегетації та масове висихання рослин, яке торкнулося 75% рослинного покрову.
● Улітку 2024 року зафіксовано пожежі на площі 320 га.
● У зимово-весняний період 2025 року спостерігався водний дефіцит у басейні Дніпра, що призвело до пригнічення весняної вегетації та вигорання рослин на площі 2000 га.
Забруднення Дніпровсько-Бузької естуарної системи та Чорного моря
● Руйнація Каховської греблі і осушення водосховища призвело до забруднення водних ресурсів на 6800 км² акваторії естуарної системи та Чорного моря.
● Концентрація полютантів у ряді локацій перевищувала допустимі значення в 1,1–51,8 разів.
● Погіршення гідрологічного режиму призвело до застою вод і посилення евтрофікації - забруднення і цвітіння води, зі збільшенням концентрації хлорофілу у 2,9 рази.
Кліматичні зміни та аграрна криза
● У регіоні Каховського водосховища зафіксовані зміни мікроклімату: зменшення хмарності, зменшення частоти і кількості надходження опадів, посилення температурного тиску на поверхню ґрунтів.
● Значне зменшення площі зрошуваних земель призвело до аграрної кризи на півдні України, втрати врожайності та доходів фермерів.
● Весна 2025 року — критична: високий рівень водного стресу рослин через брак зволоження.
Соціально-економічні наслідки
● Втрата водосховища порушила водопостачання для Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської та Миколаївської областей.
● Масове безробіття та міграція з сільськогосподарських районів, де раніше існувала ефективна система зрошення.
● Зростання ризику опустелювання територій у середньостроковій перспективі.
Руйнування Каховської ГЕС — це не лише злочин проти енергетичної інфраструктури, а масштабний екоцид, наслідки якого відчуваються вже зараз і будуть давати про себе знати ще десятиліттями.
Джерело: Superagronom.com
Фото з дослідження та мережі Інтернет
Актуальні новини
- 423