Для використання великих водосховищ необхідний диференційований підхід з урахуванням їх особливостей. При цьому виникає необхідність врахування взаємозв’язку різних видів діяльності, природних та господарських систем. Крім того, пріоритетами у будь-якому випадку залишаються створення сприятливих умов для людини, навколишнього середовища та збереження екологічної рівноваги.

Басейновий принцип управління

В Україні, спираючись на європейський досвід, управління в галузі використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом. Так, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом передбачає реформування раціонального використання водних ресурсів та перехід від адміністративно-територіальної моделі управління до басейнової структури. При даній моделі управління обов’язковою умовою є координація спільних дій щодо охорони поверхневих, перехідних, прибережних та підземних вод. Важливо, що до водокористування застосовуються єдині підходи управління, а основним суб’єктом при басейновому принципі управління водними ресурсами виступає річковий басейн.

Даний принцип ґрунтується на засадах пріоритетності економічної безпеки водокористування, економічної цілісності, самодостатності водогосподарської і природоохоронної діяльності та взаємодії територіальних й галузевих суб’єктів управлінь. Це означає, що до процесу прийняття управлінських рішень залучаються заінтересовані сторони водокористувачів усіх рівнів, тобто повна взаємодія територіальних та центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, науково-дослідних установ, підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян.

До основних функцій басейнової ради належать прийняття рішення в галузі управління водними ресурсами та вироблення політичних принципів з використання водних ресурсів в межах басейну. Крім того, басейнові ради реалізовують та адаптують план управління басейном, визначають план заходів для реалізації схеми розвитку басейну та вирішують конфлікти водокористувачів.

На даний час існує 13 басейнових управлінь водних ресурсів. Укргідроенерго, як основний користувач в системі водогосподарського комплексу України, що здійснює свою діяльність на головних річках країни, входить до складу Басейнових рад Середнього Дніпра, Нижнього Дніпра та Дністра.

Раціональне використання водних ресурсів

Як відомо, регулювання стоку – є однією із головних завдань водосховищ. Воно робиться в основному для водопостачання та в цілях боротьби з повенями, а також на користь енергетики, іригації та водного транспорту. Для цього у водосховищах акумулюється стік в одні періоди року і віддається накопичена вода в інші. Період акумуляції стоку називається наповненням водосховища, а процес віддачі накопиченої води – спрацювання водосховища. Наповнення водосховища та його виробіток завжди повинні бути, приблизно, на одному рівні.

Важливо, що, в умовах обмеження водних ресурсів, необхідно приділяти велику увагу їх комплексному і ефективному використанню. Оскільки водосховища є засобом управління перерозподілу водних ресурсів, то для забезпечення нормального функціонування водоспоживачів у багаторічний період необхідно суворо дотримуватися режиму роботи.

Саме для забезпечення раціонального використання водних ресурсів створено Міжвідомчу комісію по узгодженню режимів роботи водосховищ. Комісія, участь у засіданнях якої беруть фахівці Укргідроенерго, з метою забезпечення водою відповідно до потреб населення й галузей економіки та підтримання екологічно безпечного стану водойм щомісячно узгоджує режим роботи водосховищ. Варто підкреслити, що при складані режиму обов’язковим є врахування умов спільної роботи як верхніх так і нижніх водойм.

Безпека гідротехнічних споруд ГЕС та ГАЕС

Гідротехнічні споруди гідровузлів являються основним механізмом регулювання режимів використання водних ресурсів, що виводить їх функціональну значимість за рамки галузевого чи регіонального масштабу. Саме тому гідротехнічні споруди відносяться до найбільш відповідальних інженерних споруд з підвищеною економічною, соціальною і екологічною значимістю.

До гідротехнічних споруд ГЕС та ГАЕС відносяться водопідпірні греблі, канали, тунелі, трубопроводи, водозабори, водоскиди тощо. Всі вони повинні відповідати нормативним чи проєктним вимогам щодо стійкості, міцності, довговічності та екології. Крім того, гідротехнічні споруди, що постійно знаходяться під напором води, повинні ще й відповідати вимогам водонепроникності та морозостійкості. Також особливу увагу слід приділяти забезпеченню надійності роботи протифільтраційних і дренажних пристроїв.

Так, Укргідроенерго протягом всього періоду експлуатації Каскаду Дніпровських та Дністровського водосховищ забезпечує надійну систему їх захисту та попередження пошкоджень. Задля надійної та безаварійної експлуатації енергетичного устаткування, технічного нагляду за експлуатацією енергоустаткування, будівель і споруд, розслідування технологічних порушень в компанії створено Службу безпеки і надійності, яка здійснює цілодобовий систематичний контроль стану напірних гідротехнічних споруд та нагляд за їхнім технічним обслуговуванням.

Крім того, Товариством розроблено додаткові заходи, спрямовані на забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних споруд і обладнання гідроелектростанцій. Зокрема, удосконалення систем безпеки на греблях та охоплення всіх гідроелектростанцій передбачено ІІ-ю чергою реконструкції філій Укргідроенерго, яка проходить в рамках реалізації інвестиційного проєкту ЄБРР та ЄІБ.

На сьогоднішній день вже введено в експлуатацію Автоматизовану систему контролю безпеки гідротехнічних споруд. Так, найважливіші параметри, які характеризують стан гідротехнічних споруд, отримуються в автоматичному режимі та доступні до перегляду в режимі реального часу. В результаті роботи зазначеної системи значно підвищилась оперативність отримання інформації про стан споруд станцій та прийняття рішень про необхідність виконання ремонтних заходів, а також забезпечення безпеки ГЕС та ГАЕС в цілому. Наразі жодних відхилень в їхніх показниках за усі роки використання не зафіксовано.

Крім того, через кожні 5 років спеціально створеною Міжвідомчою комісією із залученням фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади проводиться перевірка гідротехнічних споруд. Слід підкреслити, що на сьогоднішній день на гідроелектростанціях компанії немає будівель, споруд та інженерних мереж, що перебувають у незадовільному стані.

Також варто зазначити, що всі необхідні ремонтні та реконструктивні заходи стосовно гідротехнічних споруд, гідромеханічного та гідросилового обладнання гідростанцій виконуються у відповідності з затвердженими графіками та інвестиційною програмою.

Ще одним окремим важливим моментом безпечної експлуатації є організація системи фізичного захисту об’єктів гідроенергетики від зловмисних дій та терористичних актів, з точки зору забезпечення національної безпеки. На даний час охорона всіх особливо важливих об'єктів здійснюється відокремленими структурними підрозділами відомчої воєнізованої охорони.

Пресслужба Укргідроенерго