- Що змінилося для Укргідроенерго після об'єднання Міністерства екології та енергетики?

Поки що не можу сказати, що щось змінилося. Ми цього не відчули.

- Чи є взагалі контакт між Укргідроенерго та Мінекоенерго?

Хотілося б більш тісної співпраці. Ми зверталися з важливого для нас питання - перегляду балансу, фінансового плану та ПСО. Це болючі теми, які потрібно вирішувати спільно з міністерством. Фінансовий план на 2020 рік ми затвердили у минулому році у встановлені законом строки - до вересня. Ми давали середньостатистичні показники виробітку - 10,5 млрд кВт·год. Але все змінилося. Була зима, яка зовсім не типова для нашого регіону. Ми побачили, що приточність зовсім інша, вона впала. Виробіток буде 5,6 млрд кВт·год. Як наслідок, у грошовому вимірі ми втрачаємо 6,0 млрд грн. Фінансовий план потребує термінового перегляду. А щоб переглянути фінплан, треба скоригувати баланс. Тут питання просувається, він може бути переглянутий упродовж місяця.

Друге питання - ПСО. До старту нового ринку електричної енергії ми взагалі не очікували, що на нас будуть покладені спеціальні обов’язки, оскільки займаємо відносно невелику частку ринку. Але, починаючи з липня, Кабінет міністрів України зобов’язав нас продавати 20% від виробітку ГЕС для забезпечення  ПСО, з вересня вже 35% від виробітку ГЕС, а з цього року 35% від прогнозованого виробітку ГЕС та ГАЕС, який ми не можемо оперативно скорегувати відповідно до змін метеоумов. Ми також побачили, де є некоректна робота ринку – зокрема, на балансуючому ринку, на ринку допоміжних послуг. Все це скоригувало наші фінансові можливості.

Враховуючи, що умови для компанії цьогоріч будуть несприятливими, ми також хочемо вийти з ініціативою, щоб для нас був мінімальний розмір дивідендів - 30%, це майже 1 млрд грн.

Всього ми очікуємо вийти на 7,8 млрд грн доходу. Хоча раніше планували, що, якщо все буде добре, вийшло б 13,8 млрд грн.

- Минулого року ви сплатили 90% дивідендів?

Також 30%. У липні нам хотіли додати ще 60%, але такої можливості у нас не було. Акціонер (у минулому уряді - Міністерство енергетики та захисту довкілля, - ред.) також підтримав нас. Було зрозуміло, що ми не можемо сплатити, бо це призведе до банкрутства компанії. Брати кредит, щоб сплатити дивіденди? Це неможливо.

Якби ми заплатили 90% дивідендів, у нас би впав коефіцієнт ліквідності компанії, а ми маємо контракти з Європейським банком реконструкції та розвитку та Світовим банком. А вони моніторять цей показник. Якщо коефіцієнт падає нижче ніж 1,2 пункти, вони можуть зупинити фінансування. Можна один раз отримати максимальну вигоду від компанії, а наступного року уже її поховати.

- Як тепла зима вплинула на можливості гідроенергетики?

Цей рік може повторити 2015 рік, але ще у гіршому вигляді. Тоді була тепла зима, недостатньо снігу, перед тим - сухе літо. Наразі ситуація схожа. Скільки б опадів не падало зараз, грунти сухі. Земля буде вбирати більше води, ніж віддавати. За таких умов нам довелось знизити планові показники до 5,6 млрд кВт·год.

Якщо так буде продовжуватися і далі, то справи будуть погіршуватися.

Ми завжди спрацьовували наші водойми, готуючись до весняного паводку. Ті розрахунки, які ми маємо, говорять, що цьогоріч паводку не буде. І цього року у лютому чи не вперше ми почали наповнювати водосховище. У червні у нас мають бути максимально заповнені водосховища, щоб забезпечити людей прісною водою.

- Який є вихід з ситуації?

Потрібно якнайшвидше будувати гідроакумулюючі станції, які не відчувають впливу водності. Є верхня водойма, нижня водойма і ми перекачуємо зверху вниз, не потребуючи додаткових ресурсів води.

- Отже, наразі мета досягти 8% гідроенергетики у загальній структурі генерації є недосяжною?

У цьому році цього точно не буде. Я думаю, ми вийдемо на 5,5%.

- Як “Укргідроенерго” почуває себе на новому ринку електроенергії?

Ми працюємо на всіх сегментах ринку. Це ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та зовсім недавно ми почали працювати на ринку двосторонніх договорів.

Робота на балансуючому ринку до грудня 2019 була збитковою внаслідок некоректного встановлення граничних цін на балансуючому ринку та ринку “на добу наперед”. Після внесення відповідних змін до правил ринку, ситуація на балансуючому ринку дещо покращилася. Втім, затримка оплати балансуючої енергії, придбаної адміністратором розрахунків у компанії, призводить до вимивання обігових коштів Укргідроенерго.

Ринок працює не завжди коректно. Скажімо, є аварійна команда диспетчера НЕК “Укренерго”, що потрібно терміново включитися чи то на заповнення водосховищ, чи на спрацювання води. А MMS (Market management system – платформа для балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг) цього не фіксує. Це  обраховується як обсяги небалансів електроенергії, спричинених відхиленням Укргідроенерго від планового графіку, а не як обсяги балансуючої енергії, виробленої за командами диспетчера. І нас штрафують за цей небаланс.

Якщо порівнювати 2018 рік та 2019, то грошові надходження у 2018 році були помітно більші. Тарифи на 2018 рік були розраховані таким чином, щоб покривати всі операційні витрати товариства та забезпечувати фінансування затвердженої інвестиційної програми.  У 2019 році тарифи, які фактично діяли першу половину року, були суттєво зменшені під перспективу старту нової моделі ринку, в умовах якої товариство мало заробити достатньо коштів для виконання всіх своїх функцій. Але зарегульованість ринку електроенергії внесла свої корективи.

За друге півріччя 2019 року Укргідроенерго отримало коштів на 19% менше ніж за друге півріччя 2018 (з врахуванням сальдування операцій на балансуючому ринку та інших витрат на ринку електроенергії).

- Чи задоволені ви стартом нового сегменту, ринку допоміжних послуг?

Робота на ринку допоміжних послуг була неможливою через недосконалість правил ринку в частині моніторингу надання допоміжних послуг. На останніх громадських слуханнях в НКРЕКП були враховані пропозиції учасників ринку електроенергії щодо внесення змін до порядку моніторингу допоміжних послуг.

Нормативна база містила штучні перепони для запуску ринку допоміжних послуг. Зокрема, було завищено вимоги в частині класу точності систем регулювання та моніторингу надання допоміжних послуг, що не відповідало загальносвітовій практиці. Порядок моніторингу надання допоміжних послуг містив суттєві помилки, внаслідок чого жодна компанія-постачальник допоміжних послуг не змогла б виконати некоректні вимоги зазначеного документу, що, в свою чергу, призвело б до втрати отриманих свідоцтв. Це було підтверджено прикладом із Курахівською ТЕС компанії ДТЕК, коли після участі у аукціоні з надання допоміжних послуг компанія втратила свідоцтво, видане за декларативним методом. Знаючи про ці проблеми, Укргідроенерго не брало участі у жодному з аукціонів з надання допоміжних послуг.

Разом з тим, Укргідроенерго надавало допоміжні послуги з регулювання частоти та потужності (в автоматичному та ручному режимі), а також з регулювання напруги та реактивної потужності ще до запуску відповідного сегменту ринку. Ми це робили, розуміючи важливість забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергосистеми України та не зважаючи на те, що з  1 липня минулого року товариство мало усі підстави для припинення участі ГЕС/ГАЕС у наданні таких послуг без компенсації.

Якісне регулювання частоти та потужності агрегатами ГЕС компанії було підтверджено закордонними фахівцями при здійсненні тестувань у квітні 2019 року в рамках Проєкту дослідження можливості синхронізації Об’єднаної енергосистеми України з Європейською мережею операторів систем передачі (ENTSO-E).

Оскільки в Україні не існувало органу з оцінки відповідності, договір з НЕК “Укренерго” на проведення тестувань з метою отримання свідоцтва про відповідність вимогам до допоміжних послуг вдалося укласти лише у жовтні 2019 року. Упродовж жовтня – грудня 2019 року було здійснено тестування агрегатів ГЕС компанії за участі представників Укренерго, компаній EPRA (Туреччина) та Emerson. Всі гідроелектростанції успішно пройшли тестування і на поточний момент отримано усі вісім свідоцтв з оцінки відповідності вимогам до допоміжних послуг. Так, 4 березня 2020 року ПрАТ «Укргідроенерго» вперше взяло участь аукціоні з продажу допоміжних послуг на електронній платформі «Market management system» та продовжує бути одним з основних гравців на цьому сегменті ринку.

- Який рівень ПСО є для вас прийнятним?

Що стосується ПСО, 20% - це більше ніж достатньо, хоча б у цьому році. Сподіваюся, нам підуть на зустріч, бо цей рік буде дуже складним. Проте враховуючи погодні умови цього року, ПСО треба знімати взагалі. Плануємо зустрічатися з цього питання з НКРЕКП. Нам також потрібні зміни у постанові НКРЕКП, щоб ПСО виплачувалося не від прогнозного енергобалансу, а від фактичного. Через те, що ми платимо ПСО на основі прогнозного енергобалансу, у лютому вийшло, що ми поставили 46% від фактичного балансу. Оскільки модель ринку нова, якісь рішення були ухвалені неправильно, непрораховано. Це потрібно постійно коригувати. Навчитися можна лише на власних помилках.

З позитиву - наразі врегульовується питання роботи балансуючого ринку, через який ми мали збитки, питання ринку допоміжних послуг.

- Якщо ваші побажання врахують, то у які терміни може бути переглянуто фінансовий план?

Якщо нам дають ПСО 20%, дивіденди - 30%, а також затверджують наш енергобаланс, то ми уже маємо цифри фінансового плану, скориговані під ці показники. У компанії є розуміння. Ми одразу зможемо направити фінплан і на акціонера, і на міністерство економіки.

Цитування: Стратегічною метою компанії є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності, завдяки гідроресурсам річок Дніпро і Дністер. Важливими стратегічними проєктами  на найближчі роки є продовження будівництва Дністровської ГАЕС, будівництво Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2, а також продовження реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду.

- Скільки цього року Укргідроенерго потрібно коштів на капітальні інвестиції?

Приблизно 2,5 млрд - щоб запустити 4-й агрегат Дністровської ГАЕС, а також здати після реконструкції 9 агрегатів. Це дасть можливість видати додаткові 365 МВт у наступному році.

70% коштів фінансується за рахунок кредитів, а 30% - це локальна частина.

Пуск 4-й агрегату Дністровської ГАЕС ми хочемо зробити до кінця серпня. Потім 4 місяці він працюватиме у тестовому режимі. До кінця року він буде зданий у експлуатацію.

На станції вже працює три гідроагрегати,  кожний потужністю 324 МВт в генераторному режимі і 410 МВт в насосному. Загальна потужність трьох гідроагрегатів -  976 МВт в генераторному режимі.  Станція щодобово виробляє від 3 до 5 млн КВт-год електроенергії.

Введення в експлуатацію четвертого гідроагрегату дасть змогу збільшити встановлену потужність Дністровської ГАЕС до 1296 МВт.

- Пуск у серпні - це поки що лише очікування чи уже конкретний план?

Якщо нам залишать ПСО на рівні 35% за всіма сегментами і встановлять відсоток дивідендів на рівні 50%, то цього не буде. Для пуску агрегата нам потрібно 1,8 млрд грн.

На об’єкті триває активна фаза будівництва. Зокрема, вже змонтовані робоче колесо, статор турбіни, спіральна камера, щит кільцевого затвору, кришка турбіни та конус відсмоктувальної труби. Виконано укрупнене збирання валу турбіни, опори підпятника й регулюючого кільця. Завершується збирання ротора і статора генератора гідроагрегату № 4. Доставлено та встановлено головний блочний трансформатор енергоблоку № 4 потужністю 430 МВт∙А. Він має вагу майже 330 тон та вироблений українським підприємством ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Темпи виконання будівельних робіт дають підстави планувати пуск гідроагрегату № 4 в серпні 2020 року. 

- Чи вдалося знайти спільну мову з екологами?

У них було питання щодо верхньодністровського каскаду ГЕС. Це мали бути середні ГЕС. Ми хотіли розробити пре-ТЕО. Хотіли показати людям, що може бути: що буде затоплено, які є плюси для рекреації та робочих місць, яке буде екологічне навантаження. До цього питання підключили 10 інститутів, які входять до складу Національної академії наук України. Але проти нас піднялася заполітизована та неконструктивна кампанія. Наразі позиція Міністерства та Укргідроенерго полягає в наступному: до отримання та затвердження висновків комплексної роботи призупиняються будь-які дії, пов’язані з ініціюванням проєктування будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС. Боротися з вітряками не має сенсу.

Норвегія живе фактично лише на гідроенергетиці. Вона використовує 92% свого потенціалу. Австрія та Швейцарія використовують 85-95%. І що, там гірше живуть, менше риби?

Ми пропонували людям, показати їм, як це вплине на їх регіон. Люди б мали якусь картину: з’являться мостові переходи, нові регіони для рекреації, будуть сплачуватися податки. Має бути конструктив, а не так, що збирається група людей, яка сьогодні критикує енергетиків, а завтра - ще когось. У нас так налаштували людей, що вони завжди проти. І, звичайно, недовіра до влади.

Може, у Радянському Союзі був справді неправильний підхід. Але ми пропонували і новий підхід, і нові технології. Але навіть у хорошу ідею люди не вірять. Ми їх переконували 2 чи 3 роки. Ми ж не можемо так продовжувати.

Я вважаю, що перспективними є і малі, і великі ГЕС. Але це за умови використання передових світових технологій. Це треба вивчати і впроваджувати у себе.

Будь-яка генерація має свої «плюси» і «мінуси» як для екології, так і для економіки. Але потрібно мати баланс, визначатися. Набудуємо СЕС і ВЕС, то завтра чим будемо регулювати їх? Ситуація накопичується.

- Які проекти ви хочете розвивати, окрім ГЕС та ГАЕС?

Ми спробуємо побудувати акумулюючі батареї, першими освоїти цей проект. Ми працюємо зі Світовим банком у цьому напрямку. Думаю, у вересні будемо мати якийсь результат. Мова йде про потужності 200 МВт.

- Яка ваша думка щодо ідеї перевести на гідроенергетику на “зелений” тариф?

Гідроенергетика може працювати на загальних засадах, але її не треба обдирати. Тоді вона сама впорається. Треба визначитися: ми робимо капітальні вкладення чи розвиваємо цей напрямок? Можливо, його треба розвивати? Ми будемо створювати робочі місця, піднімати локальне виробництво, піднімати економіку.

Автор: Руслана Чечуліна, Укрінформ