ПАТ «Укргідроенерго» в 2017-2018 рр. планує провести необхідний обсяг вишукувальних робіт та розробити техніко-економічне обґрунтування  (ТЕО) можливості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Варто відзначити, що це будуть не будівельні роботи, а, перш за все, роботи, пов’язані із науковими вишукуваннями, оцінкою технічної можливості будівництва, визначенням місць будівництва, висоти гребель та обсягу водосховищ. Висококваліфікованими екологами будуть проведені відповідні консультації з Республікою Молдова та зроблена оцінка впливу на навколишнє середовище від майбутніх об’єктів.

Головними передумовами розроблення ТЕО будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі є:

1. боротьба  з паводками в карпатському регіоні та зменшення їх наслідків;

2. зменшення наслідків глобального потепління, яке вже призводить до практично пересихання русел річок;

3. збільшення виробітку електроенергії з відновлюваних джерел для боротьби з викидами парникових газів, які призводять до глобального потепління.   

Важливо розуміти, що місця розміщення ГЕС на Верхньому Дністрі, котрі запропоновані до вивчення та проектування, не є аналогами Каскаду ГЕС на Дніпрі або гідровузла Дністровських ГЕС та ГАЕС, що нижче за течією. Попередні розрахунки передбачають будівництво невеликих руслових ГЕС з потужністю, принаймні, в 10 разів нижчою та з обсягами водосховищ, які в сотні разів менші за обсягами ніж водосховища ГЕС Дніпровського каскаду. Таким чином пропонується створення до 6 невеликих (камерних) штучних водойм для ГЕС середньої потужності, які природно вписуються в існуючий ландшафт карпатської території. Вони збільшать берегову лінію для розміщення осередків відпочинку як для місцевих мешканців, так і для численних туристів, а також суттєво покращать місцеву та прикордонну транспортну інфраструктуру. Між водоймами будуть зберігатись руслові дільниці, які існують наразі, але з укріпленням берегів в місцях впливу повеней та ГЕС.

Позиція ПАТ «Укргідроенерго» в підготовці проекту  відповідає сучасній світовій практиці сталого розвитку суспільства та розвитку енергетики на відновлюваних джерелах: спочатку вивчити потенційний регіон, потім визначити всі фактори та зробити моделювання розвитку ситуації за сценаріями "як є" та "як буде", розробити компенсуючи заходи для досягнення цільових показників, прийнятних для всіх стейкхолдерів, провести публікацію та обговорення проектних рішень і оцінки впливу на навколишнє та соціальне середовище.

Згідно чинного законодавства України і загальносвітової практики будівництва великих промислових об'єктів, матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище оприлюднюються в засобах масової інформації та обговорюються на громадських слуханнях в регіонах, що  підпадають під безпосередній вплив, вже після розроблення техніко-економічного обґрунтування та оцінки впливу на навколишнє середовище. Лише після  громадських обговорень та позитивного висновку державної експертизи, в тому числі з питань екології та техногенної безпеки, можливе прийняття обґрунтованого рішення органів державної влади України, згідно компетенції, щодо початку або заборони будівництва. Якщо за результатом розгляду ТЕО будуть отримані негативні висновки, це може буде підставою для відмови від цього та інших проектів будівництва ГЕС в цьому регіоні.

Проведення вишукувань та розроблення ТЕО триватиме кілька років. На даному етапі – поки ще не визначена техніко-економічна можливість будівництва та не оцінений його вплив на навколишнє середовище (що може відбутись лише по завершенню розроблення ТЕО, де в т.ч. будуть розглянуті природоохоронні та компенсуючи заходи). Тому недоцільно робити передчасні категоричні висновки про будь-які екологічні наслідки: підтоплення територій, повне зникнення червонокнижних видів, перешкоджання міграції птахів, зменшення кількості та погіршення якості води до непридатного стану та ін.

ПАТ «Укргідроенерго» впевнено, що наукові вишукування в цьому регіоні дадуть велику кількість систематизованої інформації високого фахового рівня. У результаті це надасть можливість  створення об’єктивної картини стану довкілля в районі Верхнього Дністра та його очікуваної динаміки, зокрема від антропогенного впливу (вирубка лісів, накопичення побутових відходів, неконтрольований вилов риби тощо) або від глобального потепління. 

Розділ ОВНС після розроблення ТЕО буде оприлюднений і за ним будуть проводитись громадські слухання з усіма зацікавленими сторонами. Щодо висновків, то в рамках міжнародних зобов’язань України та Молдови,  (Водна Рамочна Директива, конвенція Еспоо, Орхуська конвенція, Паводкова директива, Водна (Гельсинська), Бернська, Рамсарська конвеції, Угода про асоціацію з ЄС та ін.) в українсько–молдавській комісії буде проведено розгорнуті дискусії: що чекає транскордонну річку Дністер з усім її басейном і що слід робити. Випереджальні заборони досліджень – це підхід, котрий не відповідає стратегіям сталого розвитку як України, так і Молдови.

Українська сторона, як перший крок, пропонує винести на розгляд українсько-молдовської робочої групи технічне завдання на програму вишукувань та розроблення розділу оцінки впливу каскаду ГЕС на навколишнє  середовище, що підготовлено ПАТ «Укргідроенерго».

Крім того, для розгляду матеріалів цього технічного завдання будуть запрошені представники  наукових і природоохоронних установ України та Молдови, а також експерти з міжнародних екологічних проектівОрганізації Об’єднаних Націй (ООН) та Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ), що вже кілька років опікуються станом Дністра.