Як повідомляє DW, за оцінками Європейської асоціації зі зберігання енергії до 2030 року Європі необхідно створити 200 ГВт ємності для акумуляції енергії, що понад у чотири рази більше за нинішні показники.

Проєкт, на реалізацію якого знадобилося 14 років, складається з 17 кілометрів підземних туннелів, в яких розміщені шість велетенських турбін, які приводяться в дію водою. У розпал будівництва на будмайданчику працювало 650 робітників, які викопували близько 1,5 млн кубометрів гірської породи на висоті 2000 метрів.

За словами генерального директора GE Renewable Energy Hydro Паскаля Редью, вирішальну роль в успішності роботи об’єкта відіграє використання насос-турбін з регулюючою швидкістю обертання. Це означає, що гідроелектростанція з механічним насосом може перемикатися з роботи на повній потужності на роботу турбіни на повній потужності упродовж п’яти хвилин. Обсяг води, яка проходить через турбіну складає 360 кубометрів на секунду, що відповідає витратам річки Рони в Женеві влітку.

Гідроакумулюючі електростанції надзвичайно важливі, оскільки енергія вітру та енергія сонця не забезпечують постійного енергопостачання. Турбіни з регулюючою швидкістю оперативно подають електроенергію в мережу, знижуючи ризики відключення електроенергії.

Nant de Drance має номінальну потужність 900 МВт та ємність зберігання 20 000 МВт-год, що в майбутньому сприятиме переходу Швейцарії на відновлювальні джерела енергії. З введенням в експлуатацію Nant de Drance встановлена потужність гідроакумулюючих станцій Швейцарії зросла на 35% та складає 3462 МВт.

Балансуюча роль між виробництвом та споживанням енергії

«Коли в мережі надто багато електроенергії, яка надходить, наприклад, від сонячної чи вітрової генерації, Nant de Drance перекачує воду з нижнього резервуару до верхнього. При цьому споживає надлишкову енергію. І навпаки, коли попит на електроенергію вищий, ніж виробництво, Nant de Drance скидає через турбіну воду з верхньої водойми у нижню, таким чином, виробляючи електроенергію», - розповідає Алін Ельзінгре-Пітте з компанії, яка керує електростанцією.

Верхній резервуар, як велетенська екологічна батарея, зберігає енергію до тих пір, доки вона не знадобиться, таким чином підтримуючи баланс між виробництвом та споживанням у мережі.

Акумулюючі гідроелектростанції з відкритим потоком, побудовані на річкових системах, традиційно вимагають будівництва гребель. Тим часом Nant de Drance використовував існуючу інфраструктуру гребель та водосховищ, при цьому більша частина робіт виконувалась під землею, що обмежувало вплив на довкілля.

Пресслужба Укргідроенерго

Фото:Swissinfo