Василь Субота: «Ротор – серце гідроагрегату»

Василь Субота: «Ротор – серце гідроагрегату»

30-10-2020
На Дністровській ГАЕС тривають монтажні роботи на гідроагрегаті № 4. 30 жовтня відбувся черговий важливий етап: у шахту на проєктне місце здійснено перенесення ротора.
Про це – в інтерв’ю з директором Дністровської ГАЕС Василем Суботою.

– Василю Йосиповичу, яке значення має ротор у роботі гідроагрегату та як відбувалося його перенесення?

– Ротор – найбільша частина гідроагрегату. Його загальна монтажна вага складає 780 тонн. Без перебільшення можна сказати, що це – серце гідроагрегату, котре створює обертове електромагнітне поле, яке, пронизуючи обмотки статора, наводить електрорушійну силу на головних виводах обмотки статора. Так здійснюється виробництво електроенергії. Тобто, без ротора робота гідроагрегату неможлива. Привод ротора відбувається від самого робочого колеса вагою 120 тонн, яке з’єднується з ротором за допомогою 110-тонного валу.

Перенесення ротору у проєктне положення пройшло успішно.

– Де виготовлено вузли і деталі ротора?

– Усі вузли і деталі були виготовлені на нашому харківському заводі «Електроважмаш».

– Яку участь у процесі підготовки до монтажу беруть працівники Дністровської ГАЕС?

– Так, справді, крім фахівців генпідрядної організації – Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд», монтажників ТОВ «Спецгідроенергомонтаж» та фахівців заводу до робіт обов’язково долучаються і наші працівники служби експлуатації, технічного нагляду, здійснюючи контроль за монтажем. Спеціалісти Дністровської ГАЕС виконують прийомку проміжних вузлів та обладнання в цілому, зокрема і ротора. Завершальним етапом буде випробування самого ротора, оскільки нашим працівникам доведеться потім експлуатувати це обладнання, тож вони повинні бути впевненні у якості усіх виконаних робіт – тому контроль здійснюється щоденно. Крім того, експлуатаційний персонал ГАЕС надає вагому допомогу монтажникам в частині забезпечення необхідними вимірювальними приладами та спеціальним інструментом, що зберігся від монтажу попередніх агрегатів.

ротор

– У чому суть так званої прокрутки гідроагрегату, що заплановано на грудень поточного  року?

– Це – елемент, перша частина програми пуску режиму синхронного компенсатора.

Але спершу маємо збагнути, що таке статор: від приходить до нас на станцію у повністю розібраному стані. Спочатку здійснюється так звана шихтовка електротехнічної сталі. Кожен лист має товщину 0,5 мм, а їх – сотні тисяч. Щоб зібрати осередя статора генератора, у ньому формуються пази для збирання обмотки, що складається з окремих стрижнів, розміщених у внутрішньому та зовнішньому рядах. У кожному їх по 720. Ось цих 1440 стрижнів потім треба з’єднати – спаяти у відповідній конфігурації, аби отримати трифазну обмотку. Так виходить по 8 паралельних гілок на кожну фазу. Тобто, у статорі генератора виходить 24 обмотки, гілки. Тепер всім зрозуміло, яка це велика кількість спаювання, а це ж – і людський фактор, хоча все ретельно перевіряється під наглядом шеф-інженера заводу. Мало перевірити якість обмотки, ще велике значення має й ізоляція кожного стрижня. Далі – високовольтні випробування. Це все було зроблено.

Тепер перевірятися все буде в робочому режимі. Прокрутку гідроагрегату № 4 у грудні заплановано здійснити від гідроагрегату № 2. Окремо вирішуватимемо щодо системи збудження, аби отримати електромагнітне поле: планується стаціонарна система збудження від гідроагрегату № 4. Так, запускаючи гідроагрегат № 2, що паралельно з’єднаний із гідроагрегатом № 4 (на осушеній спіралі, тобто без води у водопровідному тракті), із пуском гідроагрегату  № 2 в генераторному режимі ми розкручуватимемо агрегат № 4. Звичайно, це буде більш легкий режим, не на 100 % обертів, бо потрібно буде зупиняти, враховуючи великий маховий момент та інерційність. Аби не пошкодити обладнання, розгін буде здійснено лиш до 30 % обертів. У разі чого є надійні пневмогальма. Коли ми побачимо, що гідроагрегат № 4 синхронізується з гідроагрегатом № 3, тоді зрозуміємо, що статор зібрано правильно, ротор дає необхідне збудження. Так буде здійснено перевірку працездатності статора і гідроагрегату в цілому. Лише потім будемо впевнені у подальших діях. А саме: заповненні водопровідного тракту водою і підготовці пуску гідроагрегату у генераторному режимі.

– Від чого залежить подальша надійна робота гідроагрегату?

– Досягнувши 30 % обертів гідроагрегату № 4 на осушеній спіралі, після його прокрутки ще слід виконати чималий обсяг монтажних і пуско-налагоджувальних робіт. Повинні бути введені в експлуатацію усі допоміжні системи. Зокрема, найважливіші – регулювання швидкості та автоматизованого управління гідроагрегату.  Це - складні системи, що потребують і відповідних знань, і програмного забезпечення. Тож, після монтажу, до роботи активно повинна долучитися пуско-налагоджувальна організація, яка має забезпечити життя і працездатність всьому обладнанню і всім допоміжним системам: захисту, сигналізації, видачі потужності, збудження, дренажу, власних потреб, і розподільчому елегазовому пристрою.

Впевнений, що такими темпами, як ми спільно з генпідрядником  Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» чітко працюємо нині, результат буде досягнутий.

– На Дністровській ГАЕС існує традиція називати гідротурбіни жіночими іменами: Слава, Вікторія та Надія. Яке ім’я планують подарувати четвертій машині?

– Це можна порівняти із народженням дитини, тож уже після включення четвертої машини у мережу і видачі перших МВт потужностей всі разом будемо обирати ім’я.

Розмову вела Інна ГОНЧАР, пресслужба Дністровської ГАЕС

Читайте також: 

Дністровська ГАЕС: будівництво гідроагрегату №4 на фінальному етапі 

На Дністровській ГАЕС продовжується будівництво гідроагрегату №4 

Штаб з будівництва Дністровської ГАЕС: на часі - прискорення розробки проєкту ІІІ черги будівництва станції

 

 

Фотогалерея

Поділитися: