Ірина Потапова, економіст матеріально-технічного відділу Середньодніпровської ГЕС:
«Великдень для моєї родини – це свято віри і надії на краще. Свято, яке єднає нас.
Підготовка до свята у нас починається з четверга, який традиційно називається «чистим». Цей день ми починаємо з вмивання до сходу сонця, бо за повір’ям це дійство символізує здоров’я на весь рік. А ще прибираємо та прикрашаємо домівку.
Передсвяткова субота. День, який більш за все чекають мої діти. Бо саме в цей день я печу великодні паски, одну велику для всієї родини і кожному окремо по маленькій. Після випікання до справи приступають діти. Починається улюблений процес прикрашання пасок та фарбування крашанок. В цьому дійстві я ніколи не обмежую їх творчі здібності. Яйця фарбуємо народним способом у лушпинні цибулі, робимо декупаж, а також використовуємо великодні яскраві наліпки. Є обов’язковий атрибут для великої родинної паски – це верба.
Вже в суботу ввечері, ми збираємо великодній святково вбраний кошик, кладемо в нього паски, крашанки, сіль та сало і вранці Воскресіння Христового йдемо на службу до церкви. Після служби ми всією родиною збираємося за столом і починаємо ранішню святкову трапезу з яєчка та родинної паски. Але раніше, до початку повномасштабної війни, у нас була інша родинна традиція. В суботу ввечері, коли вже все зроблено, святкові паски та крашанки готові, ми прямували до своїх рідних і близьких в Енергодар. На превеликий жаль зараз це місто окуповане і ми не можемо зібратися як раніше всі разом, за великим родинним столом. Але, я дуже сподіваюся, що цей рік буде останнім коли ми не разом.
Я низько вклоняюся нашим захисникам за можливість відсвяткувати це величне свято - Великдень у себе вдома, разом з родиною. Вірю в нашу перемогу! Молюся за здоров'я кожного захисника! З прийдешнім святом Великодня!»
Ольга Кукса, бухгалтер Канівської ГЕС:
«Для нашої родини Великдень, як для більшості українців, це одне з найкращих сімейних свят. Адже саме в цей день вся наша чималенька родина збирається вдома у батьків.
Весна, сонечко, аромат свіжоспечених пасок та дитячий гомін - від цього в домі стає ще тепліше та затишніше.
Є у нас і своя сімейна традиція – розфарбовувати яйця-крашанки в лушпинні цибулі за бабусиним способом. Для цього лушпиння попередньо замочуємо у воді на добу, або трішки менше. Це щоб воно гарно настоялось, і був насиченіший колір. Потім кип’ятимо його 30- 40 хвилин на слабкому вогні. А за цей час кожен, проявляючи фантазію та вправність, робить свої неповторні святкові крашанки: вже зварені яєчка обкладаються різними листочками, стеблинками трави, суцвіттям або квітами та обмотуються капроновою панчохою або марлею. Вже оздоблені яйця варяться 15 хвилин у насиченому відварі з цибулиння на мінімальному вогні. Коли вони охолонуть, знімаємо капрон чи марлю, і насолоджуємося різноманіттям візерунків.
Також обов’язковим є відвідування церкви та освячування святкового кошика. Повернувшись із церкви додому, ми всією родиною сідаємо за святковий стіл, заставлений смачними стравами та розпочинаємо трапезу з улюбленої всіма традиції «битися» крашанками.
А ще, у цю ніч ми загадуємо найзаповітніше бажання, і наразі воно в усіх одне – якнайшвидше перемогти ворога!
Смачної всім паски в колі найрідніших!»
Пресслужба Укргідроенерго
- 63