У 2014 році цей прапор став символом непохитної віри для 103 курсантів-нахімовців, які залишили окупований Севастополь і вирушили до Одеси, відмовляючись підкорятися окупанту. Серед них були і брати Андрій та Олександр Шаповалюки, випускники Новодністровської школи, сини наших колег Володимира та Ірини Шаповалюків з Дністровської ГАЕС.

Андрій, на той час курсант четвертого курсу, разом із товаришами, співав Гімн України під час заміни українського прапора на російський. Його молодший брат Олександр перебував на території військової частини з іншими курсантами. Вони стали прикладом непохитної вірності Батьківщині, і цей момент назавжди залишився у пам'яті їхньої родини.

Сьогодні Володимир, батько братів, як і багато інших енергетиків, захищає нашу країну. А його сини стоять на сторожі одного з південних міст України. Мама Ірина оберігає сімейний прапор, з яким її сини залишили Севастополь і отримали лейтенантські погони.

Жовто-блакитне знамено, яке пройшло разом з цією родиною найскладніші випробування, сьогодні є символом мужності, честі й надії для всіх нас. Ми, як і тоді, щиро бажаємо нашим захисникам лише мирних зірок на їхніх погонах, надійного тилу та шани від держави, бо їхню мужність і відвагу плекають любов до Батьківщини та віра у її світле майбутнє.

Пресслужба Дністровської ГАЕС