1. Перший гідроагрегат країни запрацював у 1961 році

Колись Венесуела процвітала, куючи залізо, сталь та алюміній для всього світу. У другій половині XX століття це була четверта за величиною економіка Латинської Америки, що була прикладом соцзабезпечення для всього континенту.

У 1946 році цивільно-військовий уряд того часу вивчив потенціал регіону і вирішив використовувати річку Кароні для виробництва електроенергії. Після проведених спеціальних досліджень, у 1956 році почалося будівництво греблі Макагуа. У 1961 запрацював перший гідроагрегат ГЕС Макагуа-1 встановленою потужністю 384 МВт. Пізніше, у 1990-х, станцію Макагуа перетворили на потужний гідрокомплекс. Для цього долину річки перекрили кількома спорудами — бетонною гравітаційною висотою 72 м , довжиною 660 м, а також трьома кам'яно-накидними загальною довжиною 2806 м, висотою до 20 м. Між двома насипними ділянками розташувалася ще одна бетонна споруда — водопропускна секція із дванадцятьма шлюзами. Разом вони утримують водосховище площею 47 км². Під головною бетонною секцією греблі розташувався машинний зал, до якого ресурс подається через водоводи, що живлять 12 турбін типу Френсіс потужністю по 216 МВт. Крім того, одночасно з другою (Макагуа-2) ввели в експлуатацію третю чергу (Макагуа-3), котра має дві турбіни типу Каплан потужністю по 88 МВт. За рік гідрокомплекс забезпечує виробництво 13,2 млрд кВт⋅год електроенергії.

2. Токома – ГЕС, що будується

У 1963 році розпочалося будівництво ГЕС Гурі, що на момент відкриття – 1986 р. – була справжнім інженерним дивом та найпотужнішою гідроелектростанцією світу з показником 10235 МВт. Гідроелектростанцію Каруачі потужністю 2160 МВт будували з 1996 по 2006 рік. Пригреблевий машинний зал обладнали дванадцятьма турбінами типу Каплан, які використовують напір у 36 м. За рік гідрокомплекс забезпечує виробництво 11,35 млрд кВт⋅год електроенергії.

Токома – гідроелектростанція, спорудження якої досі не було закінчено згідно плану. Розташована між ГЕС Гурі та ГЕС Каруачі, вона належатиме каскаду на річці Кароні. В межах проєкту долину річки перекрили комбінованою греблею, що утримуватиме водосховище площею 87 км². Згідно плану, машинний зал обладнають десятьма турбінами типу Каплан потужністю по 230 МВт, які забезпечуватимуть виробництво 12,1 млрд кВт⋅год електроенергії. На початку 2010-х почався монтаж гідроагрегатів, але політична та економічна нестабільність у країні відтермінували введення станції в експлуатацію на невизначений час.

3. Гідроенергетика – флагман енергетики Венесуели

На 2014 рік Венесуела мала встановлену потужність генерації близько 30500 МВт, з яких 14800 МВт давали гідроелектростанції, 15400 МВт – ТЕС і 50 МВт генерував вітер. Також відомо, що більше 70% усієї електроенергії, що виробляється у Венесуелі – генерують саме гідроелектростанції. Це – близько 320 ТВт на рік, що становить більше 2% гідроенергії всього світу.

Венесуела має величезні водні запаси, але у незручному місці: 85% водних ресурсів розташовані на південному сході країни, де проживає лише 10% населення, а 15% ресурсів знаходяться на урбанізованій півночі, де мешкає більшість. Основне виробництво гідроенергії зосереджене на річці Кароні, що тече по Гвіанському плоскогір'ю, утворюючи численні пороги та водоспади. Саме тут розташована одна з найбільших ГЕС світу – Гурі потужністю 10 235 МВт, а також ГЕС Каруачі на 2160 МВт, гідровузол Макагуа-1, Макагуа-2 и Макагуа-3 загальною потужністю 3167 МВт.

4. Венесуельська Гурі – одна з найбільших ГЕС світу

Гідроелектростанцію Гурі почали будувати в 1963-му році. Перший етап будівництва завершився у 1978-му, другий – у 1986-му. А вже з 2000-го року на ГЕС проводиться реконструкція: модернізовано дев’ять гідроагрегатів станції.

ГЕС – як її ще називають – імені Симона Болівара складається з греблі довжиною 1300 м і висотою близько 160 м. Довжина водосховища Гурі становить близько 175 км при ширині у 45 км, а його загальна площа – понад 4000 км².

У кожному з двох машинних залів знаходиться по десять агрегатів: в першому їх загальна потужність складає 630 МВт, а в другому – 400 МВт. Водозбір здатний пропускати 27000 м³/с. Потужність ГЕС – 10300 МВт. ГЕС Гурі виробляє близько 70% всієї електроенергії, що споживається у Венесуелі. В хороші часи надлишковий виробіток навіть йшов на експорт у Бразилію і Колумбію. У рік гідроелектростанція приносить близько 46 000 млн кВт·год.

5. ГЕС Гурі як арт-об’єкт

ГЕС Гурі – це не лише потужний гідроенергетичний об’єкт, але й частково – витвір мистецтва. Річ у тім, що другий зал станції розмальований відомим світовим художником Карлосом Круз-Дієзом, що надає ГЕС неабиякого колориту. Карлос Круз-Дієз – один із засновників оптичного мистецтва. Він народився у 1923 році в Каракасі, де у 1957 році відкрив школу образотворчих мистецтв. Його роботи представлені на таких відомих майданчиках сучасного мистецтва як художній музей Тейт у Лондоні, Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Центр Жоржа Помпіду в Парижі та ін.

Головне фото: ГЕС Гурі, Венесуела (@esmuhendisligi)

За посиланнями можна ознайомитися з історією та фактами про гідроенергетику Ісландії, Норвегії, Бразилії, Канади, Японії.

Підготувала Марина Мальон