Все буде Україна!

8 дивовижних ГЕС світу

8 дивовижних ГЕС світу

30-07-2020
Гідроелектростанції – величні гідроспоруди, що вражають своїми розмірами та габаритами. Конструкторські рішення деяких з них насправді дивують та змушують задуматись над величчю людської думки, що знайшла спосіб використати буремну силу стихії та отримати електроенергію для людей з води. До вашої уваги ТОП-8 дивовижних гідроелектростанцій світу з незвичними конструкціями.

ГЕС Монтічелло, США

Гребля Монтічелло вирізняється на фоні інших, адже має оригінальну конструкцію водоскиду у вигляді гігантської воронки діаметром близько 22 метрів. Глибина воронки становить 21 м, а за формою вона нагадує конус. Ззовні цей мега-клапан на озері Беррієса виглядає як величезна бетонна труба. Надлишок води вона скидає дуже швидко: за одну секунду здатна пропустити 1370 м³ води.

Укргідроенерго, ГЕС
Гребля Монтічелло, США
(фото @findingeddie)

Будівництво греблі Монтічелло, а також озера-водосховища Беррієса у штаті Каліфорнія було закінчено у 1957 році. Висота греблі становить 93 м, а довжина – 312 м. На її зведення пішло 250 тис. м³ бетону.

В 1981-1983 роках на греблі споруджують гідроелектростанцію. Наразі на ГЕС функціонує три гідроагрегати встановленою потужністю 11,5 МВт, що забезпечують електроенергією увесь Норт-Бей – північну частину заливу Сан-Франциско. За рік ГЕС Монтічелло виробляє близько 56 806 000 кВт⋅год. А водосховище є одним з найбільших штучних водойм у Каліфорнії з площею 80 км² та забезпечує цю територію водою.

Укргідроенерго, ГЕС
ГЕС Дерінер, Туреччина (фото @ asyaonde)

ГЕС Дерінер, Туреччина

ГЕС Дерінер може похвалитися найвищою греблею Туреччини. Будівництво бетонної аркової греблі Дерінер з подвійною кривизною на річці Чорох розпочалося у 1998 році. Водосховище почали заповнювати у лютому 2012-го, а спорудження ГЕС потужністю 670 МВт було завершено у 2013-му.

В «тіло» греблі висотою 249 м та шириною 720 м загалом вкладено 3,400,000 м³ бетону. Водоскид складається з 8 шлюзів, що мають максимальну водоскидну спроможність 7000 м³/с. Аварійний водоскид представляє собою два тунелі (близько 450 м завдовжки кожен) на протилежних краях греблі. Разом обидва тунелі спроможні скидати 2,250 м³/с води. У машзалі довжиною 126 м знаходяться вертикальні радіально-осьові турбіни, що за рік виробляють 2118 ГВт⋅год.

ГЕС Ovre Forsland, Норвегія

Гідроелектростанція зі складною назвою Ovre Forsland – це унікальна арт-споруда, що ідеально вписалася в природний ландшафт північної Норвегії. Часто цю ГЕС називають найкрасивішою гідроелектростанцією сучасності. Станція схожа на величезний моноліт, декорований системою дзеркал, що відображають навколишню природу і таким чином «асимілюють» будівлю з навколишнім середовищем.

Її будівництво розпочалося у 2008 та тривало до 2015-го. Встановлена потужність двох турбін Френсіс, що перетворили природний потік річки Форсланд в електрику, становить 9,9 МВт. Станція має площу лише 150 м², але може виробляти 33 ГВт⋅год за рік, що достатньо для 1700 норвезьких домогосподарств.

Укргідроенерго, ГЕС
ГЕС Ovre Forsland, Норвегія (фото sweco.no)

Гребля Кельнбрейн, Австрія

Укргідроенерго, ГЕС
Гребля Кельнбрейн, Австрія
(фото @thewealthoftheworld)

Гребля Кельнбрейн – найбільша гідротехнічна споруда Австрії висотою близько 200 м. Проєкт будівництва греблі на річці Мальта в Карінтії був розроблений ще в кінці 1930-х років, але відновлений австрійською владою після Другої світової війни з тривалим розвідувальними роботами, що почалися в 1957 році. Саме ж будівництво дамби почалося лише у 1971-му. На греблю було витрачено 1,6 млн м³ бетону.

Поверхня водосховища знаходиться на висоті 1902 м. Кельнбрейн є накопичувачем, в якому збирається вода з навколишніх льодовиків. На 302 м нижче Кельнбрейна знаходиться робочий резервуар електростанції. Ще нижче – вже в самій долині – «страхувальна» водойма. Гребля є частиною гідроелектростанції встановленою потужністю 1028 МВт, що входить в систему ГЕС, розташованих в ущелинах Альп.

ДніпроГЕС, Україна

Дніпровська гідроелектростанція – найстаріша ГЕС, побудована на річці Дніпро. Її з впевненістю можна вважати символом цілої епохи, що і зараз викликає захоплення своєю красою та величчю. Досі дивує, як таку масштабну споруду вдалося збудувати ще у 20-х роках ХХ століття.

Цікаво, що до проєктування станції долучилися не тільки вітчизняні фахівці, але й іноземці. Саме голові відомої на той час у всьому світі американської організації з проєктування та будівництва гідроелектростанцій, Х’ю Куперу (H.L.Cooper & Co), ми завдячуємо тим, що гребля має форму підкови. Також американський інженер наполіг, щоб греблю будували не з буту, а з бетону, з трикамерним шлюзом замість чотирикамерного.

Укргідроенерго, ГЕС, Дніпровська ГЕС
Дніпровська ГЕС вночі

Проєкт зведення ДніпроГЕСу передбачав будівництво греблі через два острови в руслі річки Дніпро. Це дозволяло вести будівництво у кілька етапів, не перекриваючи саму річку, не створюючи обвідного каналу для пропуску води на період будівництва. Будівництво велося одночасно як з лівого, так і з правого берега до островів.

Вода, яка після будівництва станції піднялася на 40 метрів, давала можливість наскрізного судноплавства через шлюзи Дніпровської ГЕС. І головне – станція задовольняла апетити промислового комплексу в електроенергії за найнижчою у світі ціною.

1 березня 1932 року було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а через 8 місяців – 10 листопада, Дніпровську гідроелектростанцію зараховано до числа діючих підприємств. Потужність першої черги ДніпроГЕСу складала 310 тис. кВт. Тут працювало п’ять гідроагрегатів потужністю у 62 тис. кВт кожен.

У день офіційного відкриття ДніпроГЕСу перші 10 тон продукції виплавив новий завод «Дніпроспецсталь». Найдешевша енергія, яку за припущеннями тогочасних скептиків «нікому буде споживати», почала подаватися й в інші промислові центри: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ (нині – Кам’янське) та на Донбас.

Укргідроенерго, ГЕС
Гребля Mauvoisin, Швейцарія
(фото @o2vie.jeepix)

У січні 1939 року з пуском останнього, дев’ятого гідроагрегату, Дніпровська ГЕС досягла проєктної потужності у 560 тис. кВт.

Так було збудовано найпотужнішу на той час гідроелектростанцію в Європі. І саме на правобережній скелі із назвою «Любов», звідки почалося будівництво станції, сьогодні знаходиться машинна зала – серце ДніпроГЕСу.

ГЕС Каурахньюкар, Ісландія

Найбільша гідроелектростанція в Ісландії – Kárahnjúkar почала роботу у 2009 для обслуговування нового алюмінієвого заводу американської компанії Alcoa на сході Ісландії. Це дериваційна ГЕС, що є складним комплексом споруд і включає: 5 гребель, що перегороджують дві льодовикові річки, 3 водосховища, систему низьконапірних водоводів від водосховищу у вигляді тунелів загальною довжиною 73 км, водонапірну штольню висотою 420 м від шлюзового підземного вузла до підземної машинної зали ГЕС. Головна гребля станції є найвищою кам'яно-накидною греблею Європи висотою 193 м і довжиною 730 м. Вона формує водосховище Хальслон довжиною 25 км та площею 57 км². ГЕС Kárahnjúkar є найпотужнішою електростанцією країни зі встановленою потужністю 690 МВт та середньорічним виробітком близько 4,6 млрд кВт⋅год.

Гребля Мавосін, Швейцарія

Між високими альпійськими горами Гран-Комбі (4314 м) та Ла Рінту (3875 м) в долині розташована гребля Мовуазен. За висотою – це друга гребля Швейцарії та 8-ма у світі.

Будівництво греблі Мавосін було розпочато у 1951 році і завершено раніше запланованого терміну в 1957. Водосховище було повністю заповнене водою вже у 1958. Початкова висота греблі становила 237 м, а в 1991 р. було добудовано ще 13 метрів, оскільки постала потреба в збільшенні обсягу водосховища в зимовий період.

Озеро Мавосін є одним з найбільших водосховищ Швейцарії. Його максимальний об’єм – 211,5 млн м³. Воно знаходиться на висоті 1961 м над рівнем моря.

Укргідроенерго, ГЕС
ГЕС Інгурі, Грузія (фото @lanasator)

Гребля є частиною каскаду споруд ГЕС, сумарна потужність яких 363 МВт. Її призначення – створення великого водосховища, вода з якого подається до двох гідроелектростанцій – Fionnay та Riddes. Крім вироблення електроенергії, гребля служить для контролю паводків та запобіганню повеням.

ГЕС Інгурі, Грузія

Будівництво ГЕС Інгурі тривало з 1961 по 1977 роки. В межах проекту річку Інгурі перекрили бетонною арковою греблею висотою 272 метри, довжиною 605 метрів, що сьогодні утримує водосховище об'ємом 1110 млн м3.

Зі сховища ресурс потрапляє до дериваційного тунелю довжиною 15 км з діаметром 9,5 м, який здатен транспортувати до 450 м³/с води, а його будівництво потребувало вибірки 1,7 млн м³ породи.

Споруджений на глибині 100 м машинний зал станції має розміри 127х22 м та висоту 51 м. Основне обладнання ГЕС – це п’ять турбін типу Френсіс загальною потужністю 1300 МВт.

Сьогодні відбувається облаштування туристичної зони на території ГЕС Інгурі. Тут планується створення оглядових майданчиків, канатної дороги, науково-пізнавального центру, концертного простору, найвищого у світі ліфту на греблі (280 метрів), а також екстремальних атракціонів.

Пресслужба Укргідроенерго

На головному фото: ГЕС Kárahnjúkar, Ісландія (фото @rvkgrapevine)

Читайте також:

Міць та велич. ТОП-10 найвищих гідроспоруд світу

Найбільші водосховища України та їх важлива роль у господарській діяльності

ТОП-5 найбільших ГЕС світу за потужністю

 

Поділитися: