Внаслідок глобального потепління, виснаження запасів викопного палива та нестабільних цін на нафту, країни у всьому світі зосереджуються на розробці своїх стратегій щодо розвитку відновлюваної енергетики в рамках глобального переходу на чисту енергію. Виробництво відновлюваної енергії зараз є надзвичайно важливим, тож галузь розвивається дуже активно.

Згідно з даними Адміністрації енергетичної інформації США, гідроенергетика є найбільш широко використовуваним джерелом відновлюваної енергії у всьому світі, а геотермальна енергетика – найменш популярна.

Причому гідроенергетика лідирує з великим відривом: більшість країн світу виробляють більшу частину відновлюваної енергії саме за допомогою води. В даний час Китай є провідною країною з вироблення гідроенергії – 1145,5 млрд. кВт⋅год, що значно вище показників Канади та Бразилії, які посіли другу та третю сходинку зі значеннями 388,6 млрд кВт⋅год та 367,2 млрд кВт⋅год відповідно.

Грандіозна потужність гідроенергетики Китаю не є дивиною, адже в країні працює найбільша гідроелектростанція світу – «Три ущелини», що виробляє стільки ж електроенергії, скільки чверть інших встановлених у світі гідроенергетичних потужностей – близько 98 100 млн кВт·год (за даними на 2012 рік).

До того ж Китай є найбільшим «виробником» також і у сфері вітроенергетики, біоенергетики та сонячної енергетики. США лідирують у галузі геотермальної енергетики з виробітком 15,9 млрд кВт⋅год. Геотермальні електростанції працюють у семи американських штатах, хоча гідроенергетика є головним джерелом відновлюваної енергії в країні.

Гідроакумулюючі станції є ідеальним доповненням до сучасних енергосистем, адже завдяки своїм накопичувальним резервуарам вони забезпечують незрівнянну експлуатаційну гнучкість та негайно реагують на коливання попиту на електроенергію. Саме гнучкість та накопичувальна здатність робить їх більш ефективними та економічно вигідними для підтримки використання переривчастих джерел відновлюваної енергії, таких як сонячна або вітрова. Тому, щоб впоратись із зростаючими вимогами сучасних енергосистем, у стійку чисту гідроенергетику, зокрема, в розвиток ГАЕС необхідно залучати значні інвестиції.

Однією зі стратегічних цілей розвитку економіки України до 2030 року є забезпечення повної енергетичної незалежності держави та інтеграція енергетичного сектору в європейський простір. Державна політика в енергетичному секторі найближчими роками сфокусується на забезпеченні функціонування розумної, модернізованої та надійної енергосистеми, яка повністю задовольняє вимоги та потреби кінцевих споживачів, а також забезпеченні функціонування вільних, ефективних та конкурентних ринків. Окрім того, зусилля Уряду будуть спрямовані на підвищення енергоефективності та забезпеченні екологічності енергетичного сектору.

Однією із стратегічних цілей розвитку економіки України до 2030 року є залучення в розвиток енергетичної системи 40 млрд доларів та 10 млрд доларів у відновлювальну енергетику. Документом передбачено доведення частки ВДЕ у структурі генерації до 25% загального виробітку.

В Україні на сьогодні існує великий дефіцит маневрових потужностей. Так, найбільша гідрогенеруюча компанія держави Укргідроенерго має на меті побудувати Канівську ГАЕС, яка зможе, зокрема, підвищити надійність і маневреність ОЕС України, зняти перезавантаженість базових станцій у години пік, створити резерв регулювання для підключення генерації за «зеленим тарифом» та створити в енергосистемі країни мобільний аварійний резерв.

Також продовжується будівництво гідроагрегату № 4 Дністровської ГАЕС, пробний пуск якого планується здійснити наприкінці 2020 року. Наразі повністю готова і функціонує перша черга Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів, загальною потужністю в генераторному режимі 972 МВт. У 2026 році планується введення в роботу гідроагрегату № 5, у 2027 році– гідроагрегату № 6, у 2028 році – гідроагрегату № 7.

Нагадаємо, що перспективні проєкти Укргідроенерго – будівництво Каховської ГЕС-2, Канівської ГАЕС та третьої черги Дністровської ГАЕС у складі 5-7 гідроагрегатів – увійшли до переліку пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на період до 2023 року, який нещодавно затвердив Кабінет Міністрів України.

Джерело: Engineering & Technology Magazine

Читайте також:

Будівництво нових гідрогенеруючих потужностей – серед пріоритетних проєктів Уряду 

Кабінет Міністрів підтримав внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії 

В Кабміні обговорили програму стану виконання антикризових заходів в енергетиці