- Галино, розкажіть, що вас надихнуло стати кухарем?
- Моє життя, як і життя кожної людини, має певні етапи: народження, навчання, трудова діяльність. Народилась я в далекому Алтайському краї, батьки після вузу за розподілом потрапили туди працювати. Коли пішла до 5 класу, батька переводять на одне з підприємств Кишиніва і родина переїздить в Молдову. Зміна місця проживання, на мою думку, і внесла корективи у вибір майбутньої професії. Мені, юній школярці, дуже сподобались страви молдавської кухні. Мамалига, плацинда (пироги з прісного тіста з різними начинками – ред.), голубці у виноградному листі завжди були моїми улюбленими стравами і в школі і вдома. І я собі загадала: «Обов'язково буду вчитись на кухаря, щоб вміти готувати ті страви та всіх пригощати ними. Після школи в торгівельний інститут не вступила, не вистачило балів, пішла в торгово-кулінарне училище. Успішно його завершила, потім був кулінарний технікум і ось він - диплом кондитера.
- Після набутих знань, де практикували кулінарні здібності?
- Найперше, це звичайно ж родина, я на той час вже була одружена. Моє перше місце роботи було у найкращому закладі харчування Кишинівського міжнародного готелю. Першим практичні навички та вміння кондитерської майстерності я отримала саме в ресторані готелю. І саме тут я оволоділа вмінням готувати найкращі молдавські страви.
-Як з'явилось у Вашій біографії місто Світловодськ?
- Чоловіка запросив у гості до міста товариш по навчанню в академії, йому дуже сподобалось місто і ми вирушаємо у Світловодськ. Перше, що я побачила і замилувалась була Кременчуцька ГЕС. Такої краси і величі на воді я ще не бачила… Працювати і удосконалювати технологію приготування страв я пішла в шкільну їдальню. Тут мені знадобились всі знання з хімії і математики, адже в їдальнях приготування страв для дітей здійснюється за відповідними нормами і рецептами. Необхідно було швидко концентруватись, оперативно та якісно готувати шкільні обіди. До того ж, діти повинні відчувати себе комфортно в нашій їдальні. Саме в ті часи моїм гаслом в професії і став вираз: три в одному – смачно, комфортно, оперативно.
- Галино, а як розпочався ваш трудовий шлях Кременчуцькій ГЕС?
- Моя трудова діяльність на станції почалась 1 квітня 1992 року. Я щаслива працювати на цьому підприємстві. В їдальні Кременчуцької ГЕС харчуються співробітники станції та працівники підрядних організацій. Їм необхідне швидке і оперативне обслуговування (такий виробничий ритм життя станції). І ми намагаємось нагодувати «гарячі цехи» в першу чергу.
- Розкажіть про свій колектив, як Вам працюється з помічниками.
- Основу нашого невеличкого колективу складають фахівці з великим досвідом роботи та високими професійними здібностями. Це майстри холодних і гарячих страв, смачної і оригінальної випічки. Кожен з кухарів, а їх у нас двоє, відповідає за певний процес. Ми працюємо багато років разом і я знаю здібності кожного, у кого гарні тістечка та пиріжки, а кому під силу приготувати смачний борщ з пампушками. Нам комфортно працювати, в їдальні обладнання і робочий інвентар відповідають сучасним стандартам і вимогам безпеки. Також велику увагу ми приділяємо вивченню гастрономічних вподобань наших гідроенергетиків, аби їм було у нас «смачно, комфортно і оперативно».
- Завідувач виробництвом відповідає за роботу колективу. Які ще обов'язки покладено на Вас, як керівника?
- На моє переконання, керівник повинен бути далекоглядним і дбати за організацію процесу роботи, наявність товару для приготування різних страв, за своєчасність поставок та роботу із постачальниками. Це важливий і відповідальний процес, від нього залежить весь механізм роботи підрозділу. Важливою складовою успіху я вважаю і доброзичливі взаємовідносини в колективі. А гарний настрій та любов до своєї справи також впливають на якість страв, які ми пропонуємо колегам.
Процес приготування їжі не можливо здійснювати без елементарних знань хімічних та фізичних процесів. Без них не можна вибрати раціональні режими обробки, зменшити втрати поживних ароматичних смакових речовин. Я продовжую вчитись і втілювати в життя нові рецептури приготування страв аби не повторюватись і щодня дарувати людям задоволення і радість від здорового процесу харчування.
«Праця наших кухарів не завжди легка та вдячна, але така необхідна всім нам. Комфорт не з'являється з нічого, його творять невтомні руки. Аби персонал станції мав смачні та корисні обіди, першість тримає головний наш кухар Галина Килимник», - так говорять про завідувачку виробництвом вдячні енергетики.
9 серпня Галина Володимирівна відзначає свій 60-й день народження. Увесь колектив Укргідроенерго щиро вітає ювілярку. Зичимо довгих років життя, міцного здоров’я, миру, добра, невичерпної енергії та оптимізму! Нехай у домі завжди панують любов та злагода, а в серці живе гармонія та натхнення.
Пресслужба Кременчуцької ГЕС
Читайте також:
Енергетика – жіночого роду. Історії фахівчинь Каховської ГЕС
Марина Пустовіт: «Жінка в енергетиці – відповідальна, вольова, цілеспрямована, уважна»
- 258