Літопис Кременчуцької ГЕС починається з липня 1953 року – саме тоді на березі Дніпра в районі с. Табурище з’явилася геолого-розвідувальна експедиція, яка відкрила сторінку життя станції. Новий енергетичний об'єкт вирішено було будувати в 14 кілометрах від Кременчука. Цей вибір був не випадковим. Природні топографічні умови великої долини Дніпра дозволяли створити ємне водосховище, яким можна було б регулювати стік ріки. Цьому сприяли також і геологічні умови. Будівництво гідроелектростанції було розпочато у травні 1954 року. В 1956р. почалась розробка скельного ґрунту, а протягом 1957 року було збудовано 10 км залізничних колій і понад 33 км автошляху. Їх першочерговість полягала в необхідності під'їзних шляхів на будівництво. Лише за один рік під основні споруди ГЕС було вийнято 583 м3 скель, що, в свою чергу, дозволило у листопаді 1957 року укласти перші кубометри бетону. У жовтні 1959 року затоплено котлован основних споруд, а вже 5 грудня введено в експлуатацію перший гідроагрегат.
62 роки минуло з того моменту, коли новозбудовану гідроелектростанцію на Дніпрі було увімкнено в енергосистему «Дніпроенерго». Останній 12 гідроагрегат станції було введено в експлуатацію менш ніж за рік – у жовтні 1960 року.
Сьогодні Кременчуцька ГЕС є другим після ДніпроГЕС енергетичним гігантом Дніпровського каскаду. Станції належить особливе місце у комплексному використанні енергоресурсів Дніпра. Вона має найбільше водосховище площею 2250 км2 з повним об'ємом 13,5 км3 та корисним - 8,97 км3, яке простягнулося на 172 км. В окремих місцях його ширина сягає 40 км, а середня глибина – 6 м.
Основна функція штучних водосховищ - регулювання стоку річок, судноплавство та забезпечення питним водопостачанням. Генерація електроенергії за допомогою сили води також стоїть в пріоритетах створення штучних водоймищ. Кременчуцьке водосховище є унікальним водним об'єктом, створеним людськими руками. Воно - головний регулятор стоку Дніпра, а також основний енергетичний регулятор для всього каскаду дніпровських гідроелектростанцій.
На початку експлуатації потужність Кременчуцької ГЕС становила 625 МВт, проєктний виробіток електроенергії - 1506 тис. кВт*год. на рік. З початку експлуатації станцією вироблено 86961740 тис. кВт/год. електроенергії, а її потужність у 2021 році складає 700,4 МВт.
«Колектив філії «Кременчуцька ГЕС» вдячний будівельникам, які збудували станцію та її ветеранам, завдячуючи праці яким, вона і сьогодні працює на повну потужність та проводить технічне переозброєння. Ми певні, що гідно триматимемо виробничу планку, яку 62 роки тому підняли наші ветерани,- говорить директор філії Сергій Яременко, – Нинішнім поколінням гідроенергетиків завершено І етап реконструкції. З 2006 року триває її ІІ етап. Роботи, які виконують експлуатаційники разом з фахівцями підрядних організацій, мають продовжити термін ефективної та надійної роботи станції, дати суттєвий приріст пікової потужності та виробництва електроенергії. 5 гідроагрегатів Кременчуцької ГЕС вже реконструйовано. В реконструкції перебуває гідроагрегат №4. Найближчим часом компанією Укргідроенерго передбачається реконструкція останніх шести гідроагрегатів. Широкомасштабні завдання сьогодення надихають гідроенергетиків на пошук новітніх прогресивних рішень, наповнюють оптимізмом і відкривають «друге дихання» у професійному і творчому зростанні».
В чому ж унікальність Кременчуцької ГЕС? Відповідь на це питання знають ветерани. Адже вони представники того покоління гідроенергетиків, творчий запал яких тільки в перші роки експлуатації станції дав 270 пропозицій щодо покращення роботи устаткування. В ті роки це заощадило значні кошти.
Віктор Хижняк, головний інженер Кременчуцької ГЕС (1986 – 2008 рр.) : «Моя трудова діяльність на станції розпочалася у 1960 році з посади електрика управління механізації «Кременчукгесбуд». І вже тоді мене, молодого хлопця, вразив рівень професіоналізму і ефективності в роботі трудового колективу. Я хочу наголосити на тому, що упродовж усього трудового шляху на гідроелектростанції (електромонтер, начальник зміни електромашинного цеху, черговий інженер, старший інженер ВТВ, старший інженер-інспектор) я був членом єдиної команди однодумців, які виконували важливі роботи з вдосконалення, заміни та модернізації основного електротехнічного і механічного обладнання. Робилося це в минулому і робиться нині у високоорганізованому, освіченому колективі. Кременчуцька ГЕС має достатньо високий рівень технічних засобів для виконання усього спектру експлуатаційних робіт, а персонал володіє прийомами для їх виконання. Мені приємно спостерігати, що належні експлуатаційні і ремонтні роботи на гідроспорудах, як і завжди, проводяться вчасно і на високому рівні, що відповідає проєктним вимогам. Надійна і ефективна робота гідроенергетиків можлива лише за умови створення відповідного виробничо-технологічного клімату. Зростання кваліфікації співробітників можливе лише за умови стабільного складу колективу, який несе відповідальність за нормальну експлуатацію обладнання гідроелектростанції. Іншої думки з приводу унікальності Кременчуцької ГЕС я не маю».
Світлана Солодка, інженерка з підготовки кадрів: «На мій погляд питання має актуальність для молодого покоління фахівців, які прийшли на станцію після нас. Майже 30 років я відпрацювала на Кременчуцькій ГЕС у відділі кадрів. Завжди вважала і вважаю, що мені в житті дуже пощастило працювати з людьми, які по-справжньому любили станцію, досконало володіли професійними навичками і добросовісно виконували свою роботу. Унікальність тих часів полягає в людях, у їх відношенні до професії і до своїх обов'язків. На станції значна увага приділялася і приділяється професійному зростанню персоналу, закріпленню його на підприємстві. Всі працівники і непрацюючі пенсіонери мають значний соціальний захист. Все це об'єднує нас, ми разом радіємо успіхам і долаємо випробування. Як на мене, люди – це головна унікальність Кременчуцької ГЕС».
Тетяна Дядюра, інженерка виробничо-технічного сектору: «Мій виробничий стаж на Кременчуцькій ГЕС складає 37 років. Я можу впевнено сказати, що результатом діяльності потужного колективу експлуатаційників були виробничі досягнення, які збільшували потужність станції. Мені, як інженеру виробничо-технічного сектору, добре відомі новинки, які були використані на будівництві гідроелектростанції. Тут вперше застосували збірні бетонні і залізобетонні конструкції, безарматурні облицювальні блоки, омонолічені закладні елементи затворів і грат, попередньо напружені балки вагою до 62 тон. Широке застосування отримав безштабний метод монтажу закладних частин пазів пласких затворів. І цей досить ефективний метод сприяв його широкому застосуванню під час будівництва інших гідроелектростанцій. Також набув свого поширення і досвід щодо застосування збірного залізобетону. До речі, наші гідроенергетики успішно використовували ці методи на будівництві енергетичних об'єктів під час закордонних відряджень. Ще можна називати чимало унікальностей, які притаманні Кременчуцькій ГЕС, але найголовніша - це її люди, злагоджений колектив професіоналів. Велика вдячність нинішньому поколінню гідроенергетиків, які гідно продовжують справу першопрохідців».
Наталія Пахомова, інженерка цеху комп'ютерних технологій, релейного захисту та зв'язку: «Згадуються часи, коли я школяркою вперше побувала на Кременчуцькій ГЕС. Найбільші враження тоді залишили краєвиди Дніпра і … машинна зала станції. Її масштаби і велика кількість незрозумілого для мене обладнання вражали.
За 35 років моєї діяльності на Кременчуцькій ГЕС я отримала відповіді на запитання, які поставила собі ще у шкільні роки. Для мене завжди було незбагненним дійство, коли одним обертом маленького ключика запускається величезний гідроагрегат. І за досить короткий проміжок часу все починає рухатись: перекидається рукоятка пуску гідроагрегату, відкривається напрямний апарат турбіни, вода потрапляє на лопаті, гідроагрегат розвертається і набирає обертів, з'являється збудження. Машина синхронізується з електричною системою, включається в мережу і видає електричний струм. Я й зараз в думках проходжу приміщенням головного щита керування, переді мною все ті ж схеми пуску і люди, які працювали поряд. Коли я пішла на заслужений відпочинок, колеги говорили: «Будеш плакати за машинною залою!». Ось вам і унікальність Кременчуцької ГЕС».
З невпинним розвитком науково-технічного прогресу в Україні і світі з'являються нові перспективні джерела енергії. Але як свідчить практика, гідроелектростанції – не вчорашній день, а сьогодення і день прийдешній. Вони ще довго слугуватимуть людству, забезпечуючи його сталий розвиток.
Пресслужба Кременчуцької ГЕС
Читайте також:
Цікава гідроенергетика: на Кременчуцькій ГЕС побували світловодські школярі
Кременчуцька ГЕС: як працює одна з найпотужніших гідроелектростанцій України?
Автотранспортна дільниця Кременчуцької ГЕС: досвід, помножений на професіоналізм
- 278