З початком повномасштабного вторгнення разом зі старшим сином Костянтином, який на той час вже мав за плечима досвід АТО і працював слюсарем з ремонту турбінного устаткування на Дністровській ГАЕС, добровольцями вирушили захищати рідну землю. Долучилися до третьої танкової бригади. 

Віталій Іванович, радіотелефоніст за військовою спеціальністю, забезпечував зв'язок, а його син отримав призначення водієм. 

Бойовий шлях батька й сина Химичів пролягав через Харківщину – Барвінкове, Куп'янськ, Вовчанськ… Вони пройшли найгарячіші точки регіону, дійшовши до самого кордону з рф. Понад два роки боротьби на передовій, де кожен день приносив багато щемливих і важких моментів, що назавжди закарбувалися у пам'яті.

«Мій син став на захист України ще у 2014 році. І у лютому 2022 я, як батько, не міг інакше. Якби не вік - я був би там, з сином та іншими хлопцями й дівчатами, які нині звільняють нашу країну від окупантів», - ділиться Віталій Химич. 

«На одному з напрямків мій погляд завмер на дівчинці, років девʼяти. Дитина жадібно давилась вареним яйцем... З продуктами тоді на тих територіях було дуже сутужно. У мене онука такого ж віку… Поділився всім, що мав… Потім передавали їй згущене молоко, різні смаколики… Не на таке життя заслуговують наші онуки…», - крізь сльози згадує чоловік.

Віталій Іванович повернувся з війни на роботу лише тиждень тому. Досягнувши 60-річного віку, був звільнений з лав ЗСУ. Старший син продовжує боронити рідну землю від непрошених гостей, які нахабно вдерлися на територію України 24 лютого 2022 року. Молодший - служить старшиною водолазної групи на Дністровській ГАЕС.

«Я вдячним колегам за постійну підтримку. Завдяки зібраним коштам та підтримці профспілкової організації вдалося придбати бензопили, зварювальні апарати, набори ключів, кирки, лопати та інші інструменти, такі необхідні на передовій».

Окрім подяки колегам-гідроенергетикам, особливо теплі слова адресує волонтерам, які забезпечували продуктами харчування та необхідними предметами гігієни, що стало справжнім порятунком у важкі часи.

Віталій Іванович бажає всім справедливого миру, а також більшої згуртованості українців, зокрема в допомозі бійцям на передовій, які її дуже потребують.

«Ми боремося не лише за нашу землю, а й за наші родини, за кожен схід сонця на небосхилі. Я вірю, що наша згуртованість і сила духу допоможуть подолати всі труднощі та принести довгоочікувану Перемогу», - зазначає захисник. 

Пресслужба Дністровської ГЕС