В межах проведення кліматичного саміту питання розвитку сталої гідроенергетики розглядалися на двох основних майданчиках: у Блакитній зоні, де відбувалися ключові переговори між світовими лідерами, та у Зеленій, де було представлено низку заходів для громадськості та науковців.
Основні тези, які б я хотіла озвучити – це те, що гідроенергетику на сьогодні розглядають у двох аспектах: як для попередження змін клімату, так і для адаптації явищ, які ми вже можемо спостерігати як наслідок глобального потепління.
Попередження змін клімату
Міжнародні експерти наголошують, що розвиток сталої гідроенергетики (маневрових потужностей та систем накопичення електроенергії) є запорукою успіху у досягненні кліматичних цілей на шляху декарбонізації економіки. Таких цілей можливо досягти за рахунок розвитку відновлювальних джерел енергії та поступової відмови від використання вугілля.
На сьогодні найбільшим (до 94%) та одним із найкращих таких регуляторів енергії в енергосистемі є гідроакумулюючі електростанції. Це ідеальний партнер для розвитку відновлювальної енергії сонця та вітру, а також технологія, яка забезпечує безпеку енергетичних систем.
Якщо ми розглянемо інтегровані національні енергетичні та кліматичні плани, які подані країнами ЄС до 2030 року (Австрія Бельгія, Болгарія, Хорватія, Франція та ін.), то майже всі вони передбачають розвиток гідроакумулюючих станцій. За даними IRENA до 2050 року у світі прогнозується збільшення потужностей ГАЕС до 325 ГВт (тобто, більш ніж на 100%).
Така увага до ГАЕС пов’язана з тим, що це – перевірена технологія і вона має значні екологічні переваги, оскільки гідроакумулюючі електростанції суттєво не впливають на природний водоток. Сьогодні ГАЕС називають «екологічним акумулятором» (clean green battery) завдяки тому, що:
- експлуатація станцій не супроводжується забрудненням атмосферного середовища;
- вони не привносять забруднюючих речовин у водне середовище;
- під час експлуатації станцій не утворюються небезпечні види відходів;
- не відбувається додаткової фрагментації річки, оскільки ГАЕС – це споруда, що не перегороджує русло і тому не створює додаткові міграційні перешкоди для живих організмів;
- це технологія, що стійка до кліматичних змін, – виробництво електроенергії не залежить від водозабезпеченості року, що робить всю енергосистему менш вразливою до дефіциту води.
Заходи з адаптації клімату
Роль водосховищ та ГЕС для гарантійного водозабезпечення та попередження паводків зростатиме в декілька разів. Особливо це стосується питань безпеки та надійного водопостачання під час тривалих посушливих періодів, що чередуватимуться випаданням короткочасних, але досить інтенсивних зливових опадів.
Якщо Україна хоче досягнути тих зобов’язань, які вона взяла на себе на кліматичній конференції COP26, потрібно на порядок денний виносити пропозиції щодо вирішення таких пріоритетних завдань, як реконструкція діючих станцій, будівництво нових ГАЕС, впровадження концепції екологічного стоку в рамках імплементації Водної рамкової директиви, впровадження конкретних заходів для покращення екологічного стану водосховищ.
Оскільки, як було наголошено на кліматичному саміті COP26, жодна країна не зможе досягнути нульових викидів під час виробництва електроенергії без гідроенергетики.
Пресслужба Укргідроенерго
Читайте також:
Дністровська ГАЕС: 14 цікавих фактів про найбільшу гідроакумулюючу станцію Європи
- 233