– Розкажіть, як доля привела вас на Дністровську ГАЕС?
– Кошти, економіка, фінанси, бухгалтерія стали справою мого життя. Я здобув вищу освіту за спеціальністю «Економіка підприємства». Ніколи не соромлюся розповідати, що свою трудову діяльність розпочав вантажником. А вже згодом споживча кооперація захопила мене на довгих 10 літ: працював головою ревізійної комісії райспоживспілки та бухгалтером-ревізором обласної.
Як місцевий житель, бачив як оживає будівництво Дністровської ГАЕС, але й гадки не мав, що невдовзі стану частиною колективу філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» та найбільшої бюджетоутворюючої державної компанії – Укргідроенерго. Однак волею долі саме тут у 2013 році очолив відділ соціального і перспективного розвитку. А вже занурившись у специфіку роботи, невдовзі – у грудні 2016 – розпочав нову сторінку своєї трудової біографії на посаді заступника директора з економіки та перспективного розвитку.
– Ви – корінний житель громади, а точніше – міста Сокиряни. Якими були перші враження від будівництва ГАЕС зовсім поруч із домівкою?
– У пору мого шкільного дитинства я бував на екскурсії на Дністровській ГЕС. Пам’ятаю, що перші підготовчі роботи при спорудженні ГАЕС стартували у 1983 році, а початок будівництва основних об’єктів – у 1988. Згодом були непрості рокі недофінансування і застою будівництва.
А перші незабутні враження про масштаби і потужність цього гідроенергетичного об’єкту закарбувалися в пам’яті у 2008 році, коли у складі тодішнього контрольно-ревізійного управління здійснював перевірку окремих господарських операцій. Вражав небувалий масштаб творення надскладної і потужної енергетичної гідроспоруди із впровадженням передових технологій і, що важливо, з використанням обладнання вітчизняних виробників. Добре пам’ятаю й 2008 рік, коли було вписано знаменну сторінку в історію Дністровської ГАЕС – початок пускових операцій на першому гідроагрегаті.
– На сьогодні «Слава», «Вікторія», «Надія» та «Анна» – чотири гідроагрегати Дністровської ГАЕС – успішно працюють. Попереду – початок робіт третьої черги у складі гідроагрегатів № 5, 6, 7. Як це – відчувати причетність до такого грандіозного будівництва?
– Безумовно, це гордість та радість! Щоразу я щиро вболіваю за імідж як Дністровської ГАЕС, так і Укргідроенерго в цілому, разом із тим гостро реагую на неправдиве та упереджене викладення інформації про нашу діяльність. Тож, безпосередньо працюючи із усіма контролюючими органами і перевірками, докладаю максимум зусиль, аби наша репутація була на найвищому рівні.
Я впевнений в успішному продовженні, а відтак і завершенні будівництва Дністровської ГАЕС. Вірю, що стану свідком та безпосереднім учасником знаменних подій і повсюди зазвучить: «Дністровська ГАЕС стала найбільшою гідроакумулюючою станцією у Європі!».
– Що на вашу думку вирізняє Укргідроенерго серед інших компаній?
– Це, насамперед, великий платник податку, соціально орієнтовний на свій персонал. Прикметно, що Укргідроенерго вже котрий рік поспіль знаходиться серед найбільших платників податків країни. Постійні і своєчасні платежі до місцевих бюджетів сприяють розвитку місцевої інфраструктури. До того ж, я не зустрічав у своїй практиці підприємства з такою сильною соціальною політикою, зорієнтованою на підтримку співробітників.
– Ви – активний учасник тренінгів, що проводить наша компанія. Ваші враження?
– Як координатор з виконання інвестиційної програми товариства, зокрема і підтримки соціальної сфери у місцях присутності, я радо вчуся усьому новому. Нещодавно, плідно попрацювавши на тренінгах, організованих Укргідроенерго, успішно опанував програми «Основи репутаційного менеджменту, кризових та ефективних комунікацій» та «Практика впровадження стратегії корпоративної соціальної відповідальності з фокусом на регіональну політику». Це ефективна практика, адже отримані знання вже допомагають мені у щоденній діяльності.
– Олександре, що цікавого залишилося за лаштунками нашої розмови?
– Напевне, те, що вдома я – люблячий син, чоловік та батько. А ще – залюблений у машини автомобіліст, котрий у вільний час охоче модернізує свою автівку під власні уподобання. Щасливий, що у цьому мені допомагає та підтримує 19-річний син Олександр, що розділяє моє хоббі.
– У свою чергу щиро зичимо вам, Олександре Васильовичу, здійснення найзаповітніших мрій, а з нагоди дня народження – 17 січня – добра і злагоди, професійного зростання, достатку та нев’янучої енергії любові у родинному затишку!
Інна Гончар, пресслужба Дністровської ГАЕС
Читайте також:
Дністровська ГАЕС: 14 цікавих фактів про найбільшу гідроакумулюючу станцію Європи
Оксана Гуляєва: «Найбільший та один з найкращих регуляторів енергії в енергосистемі – це ГАЕС»
- 168