На заході – це переважно соціокультурне явище. Організація Об’єднаних Націй пов’язує дату з правами жінок. На «Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру» - таку офіційну назву має 8 березня згідно з резолюцією Генасамблеї 1977 року, - відзначаються досягнення жінок: культурні, політичні та соціально-економічні. Питання, пов’язані із цією датою, ми поставили голові Наглядової ради Валентину Гвоздію (В) та голові Комітету з питань гендерної рівності, різноманітності та інклюзивності, директорці Департаменту юридичного забезпечення та майнових відносин Юлії Толчініній-Бурунській (Ю).

Тож, що ми святкуємо 8 березня?

Ю.: У нас цей день більше сприймають як свято весни, коли жінки отримують концентровану увагу від чоловіків. Ця красива ілюзія створювалася десятиліттями. Звісно, мені приємно отримувати квіти та подарунки, але особливо приємно те, що в моїй сім’ї знаки уваги є не лише на свята. І це важливо відзначити, що вдячність жінкам, визнання та шана – це не тільки 8 березня, але це кожного дня. І головне, що вже є розуміння і сприйняття того, що у Міжнародний жіночий день ми говоримо про важливі для жінок речі, про права, можливості, про боротьбу з гендерною дискримінацією.

В.: Зрозуміло, що дата 8 березня, яка виникла ще з «маршу порожніх каструль» 1857 року, коли американські працівниці страйкували з вимогами рівної оплати праці з чоловіками, має замало спільного із сьогоднішнім святом. Тим не менш, вона була і залишається актуальною для вирішення проблем рівноправ’я. Сьогодні gender equality полягає у необхідності формування інклюзивного суспільства, залученні жінок до розбудови та відновлення країни, врахуванні їхніх потреб та можливостей, зменшенні гендерного розриву в оплаті праці та інших важливих речах. Також з’явилися і нові акценти. Це боротьба зі стереотипами та сексистськими жартами, в тому числі про те, що жінки є окрасою колективу, а чоловіки рухаються кар’єрними східцями, що чоловік має більше заробляти, щоб годувати родину, а жінка - варити борщі, що декретна відпустка тільки для жінок, а чоловіку доглядати дитину - це соромно.

А що змінилося з часів, коли дівчата вважалися «окрасою колективу»?

Ю.: Сьогодні ми стали більше дивитися в суть питання, чому особливо «посприяла» війна. Розвиваючи тему гендерної рівності, різноманітності та інклюзивності в компанії, занурюючись в питання принципів розширення прав і можливостей жінок як актуальної потреби, особисто я змінила сприйняття цього свята. Можливо, його концепція для мене особисто ще не вималювалася остаточно, але це вже точно не про «окрасу колективу» або увагу один день на рік. Це нагадування про всіх тих видатних жінок, видатних українок, чиї імена важливо знати всім. Одразу згадуються Ліна Костенко, Ада Роговцева, Еліна Світоліна, Ольга Харлан. Окремо варто відзначити Марину В’язовську – математикиню, українську науковицю яка розв’язала математичну задачу, над вирішенням якої науковці всього світу працювали кілька століть. За це досягнення і внесок у 2022 році вона (друга в історії жінка) отримала медаль Філдса – найпрестижнішу відзнаку у математиці для молодих науковців.

В.: Більшість людей, народжених у XX сторіччі, виховувались на стереотипах стосовно ролей жінки та чоловіка. Але попри це, у своєму вже дорослому житті для мене жінки завжди були рівними партнерками в роботі, їх ідеї та думки дозволяли бачити ситуацію ширше та часто мати нестандартні варіанти вирішення завдань. Партнерство – це про те, що кожна зі сторін має право на власну думку і на помилку, це про повагу один до одного, це про вирішення поточних завдань або проблем спільно та беручи до уваги можливості кожного, це про те, що ми різні, у нас різні темпераменти та навички, які в поєднанні дають неймовірну синергію, це про спільне проживання невдач та повагу до особистих кордонів. У всіх різний досвід, життєві обставини та сприйняття, тому я можу не розуміти якийсь прояв або реакцію, але я поважаю їх.

Щодо «окраси колективу», то давайте згадаємо, що десятки тисяч жінок сьогодні знаходяться в лавах Збройних Сил України. Вони сьогодні пліч-о-пліч з чоловіками захищають країну, виборюють її незалежність і суверенітет. Деякі з них, маючи військову спеціальність, виконують бойові завдання, хтось евакуює поранених, рятує та лікує бійців… І тут ми також не повинні забувати  про безбар’єрність та рівний доступ до військової професії, що проявляється навіть у таких дрібницях, як анатомічні потреби до білизни, форми та захисту.

І все ж війна суттєво вплинула на роль жінок в українському суспільстві. Чимало з них опинилися одні з дітьми, старими батьками та фактично мають годувати свою родину. Як потрібно підтримувати жінок в робочому середовищі?

Ю.: Перше, що важливо для кожної жінки, особливо якщо у неї є маленькі діти, батьки, особи що потребують особливого догляду і т.д., – це безпека і стабільність. Зрозуміло, що ні перше, ні друге, зараз гарантувати неможливо. Тож треба створити умови, які дозволять наблизитись до цього. Це про робочі місця, про можливість опановувати нові професії.

В.: Так, робоче середовище має стати опорою в сьогоденні. Це може бути гнучкий графік, можливість дистанційної роботи, психологічна підтримка, адресна фінансова підтримка, оздоровлення дітей разом із батьками з частковою компенсацією витрат та інші можливості компанії. Не слід забувати про можливість навчатися та спілкуватися з цікавими людьми в межах наших ініціатив.

Чому тема гендерної рівності іноді має болюче та навіть агресивне сприйняття?

Ю.: Можливо тому, що це часто сприймається як щось, що має на меті забрати у чоловіка і віддати жінці. Але це не так. Це про те, що коли партнери рівні і можуть обидва розвиватись професійно та особисто однаково – у сім’ї, колективу, компанії з’являється більше можливостей, і професійних і економічних і соціальних, це і про добробут і щастя родин, про сприятливі умови по догляду за дітьми, це про конкурентоспроможність бізнесу, це і про нові кадри, адже там де раніше був дефіцит він може бути нівельований в тому числі опануванням жінками так званих нежіночих професій. Але просвітництво завжди було складним завданням. Нові знання частіше сприймаються як небезпека, як те, що змінює звичний уклад. Навіть якщо старий спосіб життя був болючим і нещасливим.

Якщо повернутися до свята, то як сьогодні правильно вітати жінок?

Ю.: Давайте спочатку про те, як не варто вітати. Адже деякі форми можуть виявитися недолугими та зневажливими. Наприклад, навряд буде правильним акцентування на гендерній ролі та зовнішності коли вітають «найкрасивіших та чарівних», адже це принижує професійні якості та інтелект. Навряд буде доречним жартівливий підхід, який нівелює важливість питання гендерної рівності і може бути сприйнятий як нечутливий.

Важливо розуміти, що не має значення – жінка заміжня чи самотня, має дітей або обрала для себе позицію чаїлд-фрі, чи є у неї літні батьки або особи які потребують особливого догляду, – кожна жінка заслуговує на повагу та допомогу на обраному шляху.

Тож варто надавати перевагу словам та діям, які визнають і підкреслюють важливість і значення боротьби за права жінок, досягнення жінок в різних сферах життя. Підтримка, повага та розуміння — ключові слова, які повинні лягти в основу будь-яких привітань у цей день.