Як повідомляє Vietnam Investment Review, про це заявив генеральний секретар В'єтнамської асоціації екологічно чистої енергії Нгуєн Хоач.

«Гідроенергетика - це гнучке рішення для виробництва електроенергії з низькими операційними витратами та викидами вуглецю», - сказав Хоач. «Вона відіграє важливу роль у тенденції розвитку відновлюваної енергетики, включаючи сонячну та вітрову енергію. Вона незамінна для витіснення викопної енергії та поступового скорочення викидів парникових газів».

Планується, що до 2030 року відновлювані джерела енергії становитимуть 15-20 відсотків енергопостачання В'єтнаму, а до 2050 року - близько 80-85 відсотків. Згідно з планом, загальний попит на енергію у В'єтнамі очікується на рівні 107 мільйонів тон нафтового еквіваленту до 2030 року і 165-184 мільйонів тон нафтового еквіваленту до 2050 року.

За словами Хоача, збільшення пікової потужності може відбутися за рахунок розширення існуючих гідроелектростанцій та будівництва малих ГЕС і гідроакумулюючих електростанцій.

В'єтнам може використовувати гідроенергетичні потужності в обсязі близько 120 млрд кВт-год на рік, оскільки резерв гідроенергії в 300 млрд кВт-год на рік є теоретичною оцінкою. Тим часом, економіко-технічний потенціал оцінюється у 80-100 млрд кВт-год/рік.

Цього літа В'єтнам зіткнувся з гострою нестачею електроенергії. «Відключення електроенергії на півночі країни у травні та червні коштувало країні близько 1,4 млрд доларів, що становить 0,3 відсотка її ВВП», - заявив Дорсаті Мадані, старший економіст Світового банку.

Дисбаланс енергопостачання В'єтнаму пояснюється тим, що північний регіон в основному покладається на гідроенергетику і вугілля для виробництва електроенергії, і в обох випадках спостерігається нестача ресурсів, що призводить до затримок у виробництві і розподілі енергії. Обмеженість розподільчих потужностей ускладнює доступ цього регіону до надлишкових потужностей південного В'єтнаму, що становлять близько 20 ГВт.

Енергетична галузь В'єтнаму виступає за диверсифікацію джерел енергії. Однак багато інвесторів не можуть приймати нові інвестиційні рішення через відсутність нової політики щодо механізмів ціноутворення.

Наразі лише окремі гідроелектростанції потужністю до 30 МВт матимуть право на застосування механізму тарифу «уникнення витрат», повідомив Дінь Нгок Кхак, представник Hong Ha Energy Development and Investment Company.

«Гідроелектростанціям буде важко проактивно складати свій бізнес-план, оскільки вони повинні відповідати нормативним актам, що змінюються щороку», - сказав Кхак. «Ми не можемо скористатися перевагами цього доступного джерела енергії та ефективно використовувати обладнання, а отже, марнуємо ресурси».

Закон, вперше виданий у 2008 році і выдредагований у 2014 році, заохочує інвестиції в проєкти малої гідроенергетики за принципом забезпечення справедливості та прозорості у відносинах між покупцями і продавцями, мінімізації забруднення навколишнього середовища та забезпечення соціальної безпеки.

Зважаючи на те, що деякі гідроелектростанції були нещодавно побудовані та розширені, щоб відповідати енергетичній структурі національної системи, як, наприклад, гідроелектростанція Трі Ан у південній провінції Донг Най та гідроакумулююча електростанція Бак Ай у центральній провінції Ніньтхуан, багато інвесторів сподіваються, що механізм розвитку конкурентного ринку електроенергії буде незабаром завершено.

Пресслужба Укргідроенерго

Фото: World bank